У лютому 2021 року ООН Жінки в Україні та Український інститут Міністерства закордонних справ України спільно присудили першу Особливу відзнаку запровадженої в 2019 році премії Women in Arts. Її лауреатом стала доброволець-ветеран, журналістка, письменниця Валерія Бурлакова, чию книгу «Життя P.S.», засновану на її листах до загиблого на війні коханого, називають «однією з найправдивіших та найкращих книг про російсько-українську війну».

У дитинстві Валерія була не з тих дівчаток, які марили про військову службу. Вперше вона відчула запах пороху під час Революції гідності: як журналіст вона брала інтерв'ю в учасників протесту, і в неї під ногами вибухнула світло-шумова граната силовиків. Ті вели прицільний вогонь по медикам і журналістам. Так само, як журналіст вона потрапила й на Донбас після російського вторгнення. Там вона побачила на власні очі, як погано озброєна та навчена, майже знищена десятиліттями корупції і неприкритим саботажем орієнтованих на Росію політиків, українська армія разом з нечисленними добровольцями з останніх сил намагається зупинити російський військовий каток.

Як і тисячі інших українців різного віку і самих мирних професій (від дитячих лікарів до оперних співаків), вона не змогла залишитися осторонь, і відклала на час перо. Спершу в складі добровольчого батальйону, потім як командир мінометного підрозділу 93-й окремої механізованої бригади Збройних сил України, вона пройшла найгарячіші точки - від селища Піски до Світлодарської дуги і міста Дебальцеве. І втратила на цій війні свого коханого. В день його смерті, як вона пізніше зізналася, «щоб просто не зійти з розуму», вона написала перший з багатьох адресованих йому листів, що стали пізніше основою книги. Сьогодні її «Життя P.S.» перекладено французькою, поставлено на театральній сцені.