Республіка Індонезія (РІ) є одним із важливих та перспективних партнерів України у регіоні Південно-Східної Азії (ПСА). Це зумовлено низкою причин. Країна є четвертою за чисельністю (після КНР, Індії та США, станом на 2018 р. – 267 млн. осіб) та найбільшою мусульманською державою світу (близько 88% населення сповідує іслам). Індонезія є активним членом світової спільноти та бере участь у численних міжнародних об’єднаннях, серед яких Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Група країн «Великої двадцятки» (G20) та інші.

Розмір ВВП Індонезії у доларовому еквіваленті складає 1,15 трлн.дол.США - 16 місце у світі. Індонезія залишається найпотужнішою економікою у Південно-Східній Азії із щорічним приростом ВВП у 3,69% (2021 р.), (5,01% у І кварталі 2022 р.). Упродовж останніх років країна, незважаючи на низку внутрішніх та зовнішніх несприятливих факторів, досягла значних успіхів у підтримці стабільності власної економіки та забезпечення її подальшого зростання, що дозволить, за оцінками іноземних експертів, у разі збереження нинішніх темпів економічного розвитку та швидкого подолання економічних наслідків пандемії COVID-19, зайняти 7-е місце серед найпотужніших економік світу до 2030 р.

Основу економіки країни складає сектор послуг (майже 45% ВВП, в основному завдяки туризму), промисловість (майже 41% ВВП, базовими галузями промисловості залишаються видобуток нафти й природнього газу, виробництво добрив, електроніка, текстильне виробництво, цементна та харчова промисловість, машинобудування) та сільське господарство (14% ВВП, основними агропромисловими продуктами є виробництво рису, какао, чаю, кави, пальмової олії, каучуку, арахісу, спецій та інші. Експорт товарів цієї групи відноситься до числа базисних плантаційних товарів, які забезпечують основні валютні надходження серед галузей не нафтового сектору).

Стійке економічне зростання РІ сприяло формуванню міцного середнього класу, який, за оцінками експертів, на сьогоднішній день охоплює близько 60 млн. осіб. Численний середній клас сприяє прискоренню розвитку споживчого ринку та попиту на споживчі товари та послуги, що робить ринок РІ привабливим для іноземних виробників та постачальників відповідної продукції.

Зовнішній товарообіг РІ за результатами 2021 р. становив 427,7 млрд.дол.США.

Експорт становить 66,1 млрд. дол. США (І квартал 2022 р.); збільшився на 35,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 р. (всього у 2021 р. - 231,5 млрд. дол. США).

ТОП-10 позицій індонезійського експорту, що сумарно охоплюють 60% усього експорту, складають наступні групи товарів:

- Жири та олії тваринного або рослинного походження, віск: 20,7 млрд.дол.США (13,3% усього експорту);

- Палива мінеральні, включно з нафтою: 17,3 млрд.дол.США (11,2%);

- Залізо, сталь: 10,8 млрд.дол.США (7%);

- Електричні машини, обладнання: 9,2 млрд.дол.США (5,9%);

- Ювелiрнi вироби та їх частини з дорогоцiнних металiв: 8,2 млрд.дол.США (5,3%);

- Транспортні засоби: 6,6 млрд.дол.США (4,6%);

- Каучук, гума та вироби з них: 5,6 млрд.дол.США (3,6%);

- Реактори ядерні, котли, машини: 5,2 млрд.дол.США (3,4%);

- Взуття: 4,8 млрд.дол.США (3,1%);

- Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні: 3,6 млрд.дол.США (2,3%).

Імпорт складає 56,8 млрд. дол. США (І квартал 2022 р.), що на 30,9% більше у порівнянні з показником відповідного періоду 2021 р. (всього у 2021 р. – 196,2 млрд. дол. США).

Основу індонезійського імпорту за результатами 2021 року склали наступні ТОП-10 товарних груп, що сумарно представляють 60,5% усього імпорту в РІ:

- Реактори ядерні, котли, машини: 21,8 млрд.дол.США (17,3% усього імпорту);

- Електронна техніка, обладнання: 19 млрд.дол.США (14,9%);

- Пластмаси та вироби з них: 7,2 млрд.дол.США (5,6%);

- Залізо, сталь: 6,8 млрд.дол.США (5,3%);

- Органiчнi хiмiчнi сполуки: 5 млрд.дол.США (3,9%);

- Засоби наземного транспорту крім залізничного: 4,4 млрд.дол.США (3,5%);

- Зернові культури: 3 млрд.дол.США (2,3%);

- Залишки і вiдходи харчової промисловості: 2,9 млрд.дол.США (2,29%);

- Прилади та апарати оптичні, фотографічні: 2,9 млрд.дол.США (2,28%);

- Вироби з чорних металів: 2,8 млрд.дол.США (2,2%).

Ключові торговельні партнери РІ за результатами 2021 р.: за експортом - Китай – 23,3%, країни АСЕАН – 19%, США – 11,7%, ЄС – 8,16%, Японія – 7,7%, Індія – 5,96%, Республіка Корея – 3,63%, Тайвань – 2,9%; за імпортом - Китай – 32,6%, країни АСЕАН – 17,2%, Японія – 8,6%, ЄС – 6,4%, Республіка Корея – 5,23%, США – 5,09%, Австралія – 4,96%, Індія – 3,97%.

Влада РІ веде активну політику щодо покращення торговельно-економічного співробітництва з окремими країнами чи групами країн шляхом укладання торговельних угод, які вважаються дієвим та ефективним інструментом сприяння зростанню експорту через лібералізацію доступу товарів та послуг на зовнішні ринки. Президент РІ неодноразово наголошував на необхідності сприяння розвитку міжнародної торгівлі та співпраці між країнами задля протидії зростаючому протекціонізму. У цьому зв’язку РІ, будучи членом G-20 та АСЕАН, має низку діючих двосторонніх та багатосторонніх торговельних угод, зокрема:

1.        Угода про регіональне всебічне економічне партнерство між Китаєм, В'єтнамом, Сінґапуром, Індонезією, Малайзією, Таїландом, Філіппінами, М'янмою, Брунеєм, Лаосом, Камбоджею, Японією, Австралією, Південною Кореєю та Новою Зеландією (найбільша у світі угода про вільну торгівлю, що охоплює понад 2,2 мільярда людей та близько третини світового економічного виробництва).

2.        Угода про економічне партнерство між РІ та Японією.

3.        Угода про всеосяжне економічне партнерство між РІ та Австралією.

4.        Угода про всеосяжне економічне партнерство між РІ та Чилі.

5.        Угода про всеосяжне економічне партнерство між РІ та ЄАВТ.

6.        Угода про всеосяжне економічне партнерство між РІ та Республікою Корея.

7.        Угода про Зону вільної торгівлі АСЕАН.

8.        Угода про зону вільної торгівлі між державами-членами АСЕАН та КНР.

9.        Угода про всеосяжне економічне партнерство між державами-членами АСЕАН, Австралією та Новою Зеландією.

10.      Угода про всеосяжне економічне співробітництво між державами-членами АСЕАН та Індією.

11.      Угода про всеосяжне економічне партнерство між державами-членами АСЕАН та Японією.

12.      Угода про всеосяжне економічне співробітництво між державами-членами АСЕАН та Республікою Корея.

13.      Угода про преференційну торгівлю між РІ та Пакистаном.

14.      Угода про преференційну торгівлю між РІ та Мозамбіком.

15.      Угода щодо преференційного тарифоутворення «Групою восьми»  країн, що розвиваються (РІ, Малайзія, Бангладеш, Пакистан, Іран, Єгипет, Туреччина та Нігерія).

Торговельно-економічне співробітництво з РІ протягом останніх років характеризувалося стабільним зростанням обсягів двосторонньої торгівлі. Відповідна динаміка підтвердила статус РІ як найбільшого торговельного партнера України в регіоні Південно-Східної Азії.

Попри загальний економічний спад, викликаний епідемією COVID-19, українсько-індонезійське торговельно-економічне співробітництво характеризувалося стабільністю та збереженням обсягів двосторонньої торгівлі на докоронавірусному рівні, завдяки чому Індонезія залишилася найбільшим торговельним партнером України в ПСА.

Зовнішньоторговельний оборот між Україною та РІ у 2021 році склав 1,24 млрд. дол. США та зріс на 22% порівняно з 2020 роком.

Зростання показників двосторонньої торгівлі пов’язане, передусім, з подальшим ростом попиту в РІ на українську сільськогосподарську продукцію, зокрема, пшеницю, обсяги поставок якої у звітному періоді зросли на 37% у порівнянні з 2020 р. та становили 749,7 млн.дол.США, а також ростом на 97,9% обсягів імпорту пальмової олії в Україну на загальну суму 286 млн.дол.США.

Обсяг українського експорту у 2021 становив 809,8 млн.дол.США (зріс на 10,1% порівняно з 2020). Його основними статтями були зернові культури (92,6%), чорні метали (5,2%), та продукція борошномельно-круп’яної промисловості (0,4%), цукор і кондитерські вироби з цукру (0,3%) та овочі (0,3%).

Обсяги імпорту в 2021 становили 431,9 млн.дол.США (збільшилися на 55,4% порівняно з відповідним періодом 2020). Його основними статтями залишилися пальмова олія (66,2%), какао та продукти з нього (6,8%), електричні машини (4,5%), взуття (3,9%), папiр та картон (1,8%), котли, машини (1,4%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (1,3%), музичні інструменти (1,2%), хімічна продукція (1,2%), каучук, гума (1,2%), кава та чай (0,9%).

Обсяги двосторонньої торгівлі послугами з РІ становили 5,73 млн.дол.США, з них експорт України дорівнював 3,11 млн.дол.США, імпорт – 2,62 млн.дол.США. Послуги відносилися до сфери транспорту, телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних технологій, подорожей та туризму.

Втім за офіційною статистикою РІ, у 2021 двосторонній товарооборот становив 1,46 млрд. дол. США (експортні поставки з України склали 1,04 млрд.дол.США; імпортні поставки з РІ – 416,9 млн.дол.США; позитивне сальдо для України – 739,1 млн. дол. США). Поставки українських товарів на суму понад 623,8 млн.дол.США не відображені в українській статистиці через те, що певна частка зернових культур традиційно постачалася міжнародними трейдерами. Водночас, за сертифікатом походження товару вони відображені в індонезійській статистиці як українська товарна одиниця.

За наявними даними Державної служби статистики України, зовнішньоторговельний оборот між Україною та РІ у січні 2022 р. склав 39 млн.дол.США, що на 25% менше у порівнянні з відповідним показником 2021 р.; експорт становив 11,3 млн.дол.США та зменшився на 58% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 р.; імпорт склав 27,7 млн.дол.США та збільшився на 11% у порівнянні з показником січня 2021 р.

Товарообіг між Україною та РІ протягом останніх п'яти років. 

Коливання показників двосторонньої зовнішньої торгівлі відбулося через низку об’єктивних причин як в Україні, так і в РІ. В Україні – це тимчасова окупація РФ Автономної Республіки Крим та агресія на сході нашої країни. В РІ – запровадження заборони на експорт сирих мінеральних руд та протекціоністські торгівельні заходи.

Подальшій активізації двостороннього торговельно-економічного співробітництва, збільшенню експорту українських товарів і послуг до РІ сприятиме реалізація домовленостей, досягнутих за підсумками Третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської комісії з питань економічного та технічного співробітництва (лютий 2018 р., м. Київ), а також регулярне проведення її засідань, подальша диверсифікація експорту та імпорту, підтримання діалогу на вищому та високому рівнях, розширення ділових зв’язків між торговельно-промисловими палатами та окремими суб’єктами підприємницької діяльності України та Індонезії, залучення українських та індонезійських компаній до участі у міжнародних виставкових заходах та бізнес-форумах, які проходять на території двох країн.

Найбільш перспективними галузями для поглиблення двостороннього торговельно-економічного співробітництва залишаються наступні:

- сільськогосподарська (постачання зернових культур та товарів їх переробки, свіжих овочів та фруктів, продукції м’ясо-молочної галузі);

-військово-технічна (постачання та ремонт військової техніки та озброєння, а також передача технології їх виготовлення);

-енергетична (постачання турбін, генераторів, трансформаторів для теплових та гідроелектростанцій, зокрема у рамках реалізації Урядової програми будівництва нових електростанцій загальною потужністю 35000 МВт вартістю 88 млрд.дол.США, з яких 38% за рахунок державного бюджету та 62% - залучення інвестицій);

- металургійна (метали та вироби з них, технології та обладнання для металургійних заводів);

- інформаційних технологій (цифрова економіка РІ є однією з найбільших та найдинамічніших в регіоні ПСА, прогнозований обсяг якої у 2025 році становитиме понад 130 млрд.дол.США. Найбільше зростання спостерігається у фінансовій сфері (банківська діяльність), онлайн медіа, е-комерції та рітейлу);

- фармацевтична (фармацевтичний ринок РІ динамічно розвивається, демонструючи середньорічний приріст близько 12,5%, є найбільшим в АСЕАН та за оцінками експертів його розмір складе 10 млрд.дол.США у 2021 р.);

- харчова промисловість.

Незважаючи на високий потенціал українсько-індонезійського співробітництва у торговельно-економічній сфері, є низка факторів, що уповільнюють подальше його розширення, серед яких:

- бюрократичні формальності процедурного характеру в РІ (необхідність отримання чисельних дозволів та погоджень, у тому числі сертифікату Халяль), що значно ускладнюють ведення бізнесу із потенційними партнерами;

- значне зволікання із реалізацією проектів, що насамперед пов’язано із відсутністю достатньої зацікавленості представників індонезійських ділових кіл щодо співпраці з українською стороною через брак поінформованості стосовно реальних можливостей потенційних партнерів;

- необхідність залучення посередників з числа місцевих бізнес-структур для налагодження контактів із представниками ділових кіл РІ;

- потреба в інвестуванні значних коштів та часу в просування своєї продукції для виходу на індонезійський ринок;

- дія в РІ антидемпінгового мита у розмірі 12,33% на імпорт українського гарячекатаного листового прокату;

- традиційні міцні зв’язки РІ із японськими, американськими, китайськими, європейськими та тайванськими компаніями та, відповідно, висока конкуренція на індонезійському ринку.

У разі надсилання суб’єктами господарювання комерційних звернень до Посольства України в Республіці Індонезія щодо отримання сприяння, вони мають бути заповнені згідно із типовими формами комерційних/інвестиційних пропозицій та надіслані на електронну адресу: [email protected]або факс: +6221 250-08-02.

Рекомендується разом із заповненою формою надсилати додаткові презентаційні, інформаційні матеріали тощо в електронній формі англійською або індонезійською мовою.

Після початку російської агресії 24.02.2022 та блокування українських морських портів торгівля України з Індонезією фактично призупинилася (майже усі товари у структурі двосторонньої торгівлі постачалися морським шляхом).

Відповідно до чинного законодавства РІ, іноземці мають право зареєструвати наступні види компаній: Perseroan Terbatas (скорочено PT) – приватна компанія з обмеженою відповідальністю, а також Koperasi – кооператив з обмеженою відповідальністю. Ще однією формою реєстрації підприємства є представництво –  Representative Office, до якого пред'являється менше вимог, проте існує суттєве обмеження: представництво не може вести комерційної діяльності.

Для заснування юридичної особи потрібно дві фізичні особи. Чверть заявленого статутного капіталу при подачі документів для здійснення реєстрації повинна надійти на банківський рахунок. При заснуванні компанії зі 100% іноземним капіталом передбачається зобов'язання щодо передачі частини акцій громадянину Індонезії протягом 15 років. Організація змішаного підприємства передбачає, що 5 або більше відсотків компанії належатимуть резиденту.

При реєстрації компанії на території РІ необхідно враховувати наступні вимоги щодо її назви:

-вона повинна складатися щонайменше з трьох слів (обмеження стосується лише назви юридичної особи, бренд що просувається на ринку може називатися по-іншому);

- має відповідати виду діяльності, якою планується займатися компанія;

- допускається використання лише латинських літер;

- при цьому кожна комбінація з букв повинна бути словом, що несе смислове навантаження. Довільні комбінації букв і цифр не дозволяються;

- не слід використовувати назву, схожу на найменування іншої юридичної особи, державне або муніципальне підприємство або відому міжнародну організацію. Унікальність назви можна перевірити за допомогою реєстру назв компаній (сервіс з платним доступом).

Після вибору назви та її затвердження у Міністерстві юстиції РІ нотаріус готує направлення на сплату державного мита та подаються документи в Міністерство трудових ресурсів РІ, яке видає дозвіл на створення компанії, та отримання свідоцтва про її реєстрацію (Tanda Daftar Perusahaan, TDP). Якщо планується торговельна діяльність, обов’язковою є також ліцензія на ведення торговельної діяльності (Surat Izin Usaha Perdagangan, SIUP).

Отримання номера платника податків (NPWP) є обов’язковим, а у разі якщо компанія буде сплачувати ПДВ, також NPPKP (Nomor Pengukuhan Pengusaha Kena Pajak). За наявності персоналу необхідно подати в Міністерство трудових ресурсів РІ документи на включення працівників у програму соціального страхування (Jamsostek Program). У жовтні 2020 року вимоги щодо найму іноземної робочої сили були значно спрощені. Іноземні громадяни, які проживають в РІ більше 183 днів протягом року, не обкладаються податком на доходи, отримані за кордоном.

Усереднена ставка імпортного тарифу в РІ становить 37,1%.  В аграрному секторі діють мита на більш ніж 1300 найменувань імпортної продукції, які перевищують 40%. Діючий митний тариф Індонезії розміщений на офіційному сайті Митної служби Міністерства фінансів Індонезії за посиланням: http://www.beacukai.go.id/btki.html.

Більшість імпортних товарів обкладається податком на додану вартість в розмірі 10%, який обчислюється на основі заявленої вартості товару при ввезенні в Індонезію з додаванням імпортного мита. Імпортні мита не застосовуються для товарів, що використовуються для експортного виробництва в бондових і вільних економічних зонах, а також на деякі товари, призначені для геотермальної енергетики, нафтової і гірничодобувної промисловості.

Індонезія активно застосовує як тарифні, так і нетарифні види захисту свого ринку. Номенклатура товарів, імпорт яких обмежений, постійно змінюється.

Митні процедури в Індонезії засновані на принципах Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ). Основні особливості чинної системи при імпорті товарів:

• «червоний коридор» (обов'язковий огляд) і «зелений коридор» (огляд, як правило, не проводиться без особливих підстав);

• митне очищення проводиться, якщо імпортні мита і податки сплачені належним чином через банк;

• оцінка товарів здійснбється на підставі конвенцій ГАТТ;

• достовірність імпортної декларації та заявленої вартості товару підлягає перевірці.

Особливі правила застосовуються до товарів, що імпортуються для використання в нафтогазовій галузі; товарів, призначених для проектів, які фінансуються на рахунок позик і грантів інших держав.

Імпорт дозволений компаніям, які зареєстровані на митниці та отримали ідентифікаційний номер імпортера (аналог ліцензії на імпорт). Розрізняються номери, які видаються імпортерам для подальшої торгівлі імпортованими товарами, і для використання у власному виробництві. Ідентифікаційний номер імпортера дійсний на всій території Індонезії протягом 5 років і може бути продовжений. Іноземним компаніям, що бажають експортувати свої товари в Індонезію без відкриття місцевого відділення, необхідно встановити відносини з зареєстрованим імпортером, який здійснює митне оформлення та розповсюдження товарів на території Індонезії.

Для деяких категорій товарів потрібен сертифікат відповідності Національному стандарту Індонезії (SNI), що видається місцевим регулюючим органом після обов'язкової інспекції виробничих потужностей компанії-експортера. Повний спискок товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації за стандартом доступний за посиланням: http://snicertificate.com/SNI-Mandatory-Products.html.

Уряд Індонезії застосовує процедури неавтоматичного ліцензування імпорту на широкий спектр продукції, включаючи електроніку, побутову техніку, текстиль, взуття, іграшки, продукти харчування і напої, які передбачають проведення за рахунок постачальника інспекції імпортованих товарів перед відвантаженням, а також обмеження кількості повітряних і морських портів (5 найбільших), через які дозволено ввезення цих товарів.

Імпортери продовольчих товарів повинні отримати реєстраційні номери в Національному агентстві РІ з контролю якості лікарських засобів та продуктів харчування (BPOM), яке в індивідуальному порядку схвалює кожну партію імпортованих оброблених продуктів харчування, харчової сировини та інших продовольчих компонентів: https://e-bpom.pom.go.id/.

Маркування харчової продукції обов’язково повинно містити інформацію індонезійською мовою. На продуктах харчування, напоях і лікарських засобах, що містять свинину або мали контакт зі свининою в ході виробництва, повинні бути відповідні позначення.

Правовою основою функціонування системи державних закупівель в Республіці Індонезія (РІ) є Указ Президента РІ від 2018 р. № 16 «Щодо державних закупівель» та прийняті Національним агентством з питань державних закупівель (НАДЗ) РІ на його основі нормативні акти (доступні лише індонезійською мовою), зокрема:

- Розпорядження від 2018 р. № 11 «Щодо елекронних каталогів»;

- Розпорядження від 2018 р. № 9 «Щодо процедури закупівлі товарів та послуг через провайдерів»;

- Розпорядження від 2018 р. № 2 «Щодо електронних каталогів та е-закупівель».

НАДЗ є центральним органом, що відповідає за підготовку та формування стратегій, політики, процедур та встановлення стандартів у сфері державних закупівель.

Згідно з чинним законодавством, державні закупівлі в РІ можуть здійснююватися як в електронній, так і звичайній (паперовій) формі. Обидва методи є рівноправними, хоча, загалом, заохочуються механізми проведення електронних торгів для всіх видів державних закупівель.

Система державних закупівель в РІ є досить децентралізованою. Державні установи, як на центральному, так і на регіональному рівнях, мають у своїй структурі окремі спеціалізовані підрозділи, що відповідають за формування потреб та організацію закупівель в електронній та звичайній (паперовій) формі. Потенційні постачальники товарів та послуг (учасники торгів), які мають бажання взяти участь у торгах, повинні зареєструватися на спеціалізованих ресурсах (Lembaga Pelelangan Secara Elektronik - LPSE), які є на сайті кожного державного органу.

В РІ у 2008 р. створено Національну систему е-закупівель (INAPROC) для збору відомостей про можливості постачальників та потреби замовників з усієї країни на одному ресурсі. Орім цього, в РІ працює окремий портал - LPSE, на якому розміщується інформація щодо запланованих торгів. Ще одним важливим ресурсом є - SіRUP, на якому розміщуються відомості про річні плани державних закупівель в РІ. Загалом існує понад 25 різноманітних інформаційних ресурсів та платформ, на яких розміщено відомості щодо державних закупівель та тендерів, які об’єднано на сайті НАДЗ.

Відповідно до чинного законодавства РІ в державних закупівлях участь мають право брати місцеві та іноземні компанії після реєстрації на відповідних ресурсах держустанов. Проте, міністерства, державні установи та місцеві органи влади РІ обов’язково мають враховувати місцеву складову під час проведення електронних торгів, за результатами яких індонезійські виробники та постачальники товарів та послуг отримують до 40% цінової переваги над імпортними аналогами, що фактично унеможливлює отримання перемоги у таких тендерах іноземними компаніями.

Зазначена система закупівель не розповсюджується на увесь державний сектор РІ, зокрема серед виключень є підприємства Міністерства державних підприємств РІ, які самостійно здійснюють закупівлю необхідних товарів та послуг, не розміщуючи відповідну інформацію на спеціалізованих інформаційних ресурсах НАДЗ РІ. Також виключення становлять державні органи у сфері національної безпеки та оборони, які самостійно здійснюють закупівлі відповідних товарів та послуг, запрошуючи на них потенційних постачальників.

Зважаючи на особливості індонезійського ринку рекомендується брати участь у державних закупівлях РІ із залучення посередників з числа місцевих бізнес-структур.

• Асоціація індонезійських підприємців (Asosiasi Pengusaha Indonesia (APINDO) http://apindo.or.id/en;
• Торгово-промислова палата Індонезії (KADIN) https://www.kadin-indonesia.com/;
• Асоціація індонезійських підприємців з питань харчування та напоїв (Gabungan Pengusaha Makanan dan Minuman Indonesia (GAPMMI) https://gapmmi.id/;
• Індонезійська федерація виробників упаковки (Federasi Pengemasan Indonesia) https://packindo.org/;
• Індонезійська цементна асоціація (Asosiasi Semen Indonesia (ASI) https://asi.or.id/;
• Індонезійська асоціація виробників добрив (Asosiasi Produsen Pupuk Indonesia (APPI) http://www.appi.or.id/;
• Індонезійська асоціація олефінової та пластикової промисловості (The Indonesian Olefin & Plastic Industry Association (INAPlas) http://www.inaplas.net/;
• Індонезійська асоціація молодих підприємців “Джакарта Рая” (Himpunan Pengusaha Muda Indonesia-Jakarta Raya) http://www.hipmijaya.org/;
• Індонезійська асоціація логістики та експедиторів (Asosiasi Logistik dan Forwarder Indonesia (ALFI) http://www.ilfa.or.id/;
• Національний інститут розвитку будівельних послуг (Lembaga Pengembangan Jasa Konstruksi Nasional) https://lpjk.net/;
• Індонезійська асоціація мотоциклетної промисловості (Asosiasi Industri Sepeda Motor Indonesia (AISI) https://www.aisi.or.id/;
• Асоціація індонезійських фармацевтичних компаній (Gabungan Perusahaan Farmasi Indonesia (GP Farmasi) https://www.gpfarmasi.id/;
• Асоціація автомобільної промисловості Індонезії (Gabungan Industri Kendaraan Bermotor Indonesia (GAIKINDO) https://www.gaikindo.or.id/;
• Індонезійська асоціація виробників важкого обладнання (Asosiasi Industri Alat Besar Indonesia (HINABI) http://www.hinabi.org/;
• Індонезійська цукрова асоціація (Asosiasi Gula Indonesia (AGI) https://asosiasigulaindonesia.org/;
• Індонезійська асоціація виробників пшеничного борошна (Asosiasi Produsen Tepung Terigu Indonesia (APTINDO) http://aptindo.or.id/;
• Індонезійська асоціація виробників електричного обладнання (Asosiasi Produsen Peralatan Listrik Indonesia (APPI) http://appi-electric.co.id/;
• Індонезійська асоціація виробників синтетичних смол (Asosiasi Sintetik Resin Indonesia (ARSI) http://www.arsi.or.id/;
• Індонезійська асоціація виробників рослинної олії (Gabungan Industri Minyak Nabati Indonesia (GIMNI) https://gimni.org/;
• Індонезійська асоціація виробників прес-форм (Asosiasi Industri Mold & Dies Indonesia (IMDIA) http://www.imdia.or.id/english/index.html;
• Індонезійська асоціація торговців та виробників іграшок (Asosiasi Pengusaha Mainan Indonesia (APMI)  https://indonesiantoys.org/;
• Індонезійська супутникова асоціація (Asosiasi Satelit Indonesia  (ASSI) https://assi.or.id/en/;
• Індонезійська асоціація нафтових, газових та геотермальних бурових компаній (Asosiasi Perusahaan Pemboran Minyak, Gas dan Panas Bumi Indonesia (BSAN APMI) http://apmi-online.org/;
• Національна асоціація індонезійських консультантів (Ikatan Nasional Konsultan Indonesia (BSAN INKINDO) https://www.inkindo.org/;
• Асоціація індонезійських телематичних компаній та консультантів Asosiasi Perusahaan dan Konsultan Telematika Indonesia (BSAN ASPEKTI) https://aspekti.org/;
• Асоціація нафтогазових компаній (Asosiasi Perusahaan Minyak dan Gas (ASPERMIGAS) http://www.aspermigas.org/;
• Асоціація індонезійських виробників безалкогольних напоїв (A sosiasi Industri Minuman Ringan Indonesia (ASRIM) http://asrim-indonesia.org/;
• Індонезійська асоціація ливарної промисловості (Asosiasi Industri Pengecoran Logam Indonesia (APLINDO) http://aplindo.web.id/;
• Індонезійська асоціація меблевої промисловості (Asosiasi Industri Permebelan & Kerajinan Indonesia (ASMINDO) http://asmindo.or.id/;
• Індонезійська асоціація платних доріг (Asosiasi Jalan Tol Indonesia (ATI) https://asosiasijalantolindonesia.id/;
• Індонезійська асоціація гірничих послуг (Asosiasi Jasa Pertambangan Indonesia (ASPINDO) https://aspindo-imsa.or.id/;
• Індонезійська асоціація какао (Asosiasi Kakao Indonesia (ASKINDO) https://www.askindo.co.id/;
• Індонезійська асоціація виробників неорганічних хімічних продуктів (Asosiasi Kimia Dasar An-Organik Indonesia (AKIDA) https://akidaindonesia.com/;
• Індонезійська асоціація електричних та механічних підрядників (Asosiasi Kontraktor Listrik dan Mekanikal Indonesia (AKLI) https://www.akli.org/home;
• Індонезійська асоціація виробників дерев’яних панелей (Asosiasi Panel Kayu Indonesia (APKINDO) https://www.apkindo.org/;
• Індонезійська асоціація постачальників інтернет-послуг (Asosiasi Penyelenggara Jasa Internet Indonesia (APJII) https://www.apjii.or.id/;
• Індонезійська асоціація дизайнерів моди (Asosiasi Perancang Pengusaha Mode Indonesia (APPMI) https://appmi.or.id/;
• Індонезійська асоціація видобутку вугілля (Asosiasi Pertambangan Batubara Indonesia (APBI-ICMA) http://www.apbi-icma.org/;
• Індонезійська асоціація вантажно-розвантажувальних компаній (Asosiasi Perusahaan Bongkar Muat Indonesia (APBMI) https://www.apbmi.or.id/;
• Індонезійська асоціація компаній швидкісної доставки (Asosiasi Perusahaan Jasa Pengiriman Ekspres, Pos, dan Logistik Indonesia (Asperindo) https://asperindo.id/;
• Індонезійська асоціація виставкових компаній (Asosiasi Perusahaan Pameran Indonesia (ASPERAPI) https://www.ieca.or.id/;
• Індонезійська асоціація фінансових послуг (Asosiasi Perusahaan Pembiayaan Indonesia (APPI) https://www.ifsa.or.id/id;
• Індонезійська асоціація власників будівельної техніки (Asosiasi Pengusaha dan Pemilik Alat Konstruksi Indonesia (APPAKSI) https://appaksi.org/;
• Асоціація геодезичних та картографічних підприємств з геопросторової інформації (Asosiasi Perusahaan Survei Pemetaan dan Informasi Geospasial (APSPIG) http://apspig.org/.

Міністерство торгівлі Індонезії

Веб-сайт: https://www.kemendag.go.id/en

Адреса: Jl. M.I. Ridwan Rais No.5, RT.7/RW.1, Gambir, Kecamatan Gambir, Kota Jakarta Pusat, DKI Jakarta Indonesia 10110

E-mail: [email protected]

Тел.: +62-021-3858171

Головне податкове управління Міністерства фінансів РІ

Веб-сайт: https://www.pajak.go.id/en

Адреса: Jl. Gatot Subroto No.7, RT.7/RW.1, Senayan, Kebayoran Baru, South Jakarta City, Jakarta 12190

E-mail: [email protected]

Тел.: +62-21-525 0208 / 525 1609/ 526 2880

Факс: +62-21-525 1245

Торгово-промислова палата Індонезії (KADIN)

Веб-сайт: https://www.kadin-indonesia.com/

Адреса: Jl. HOS Cokroaminoto No.122 Menteng, Jakarta Pusat, DKI Jakarta Indonesia 10310

E-mail: [email protected]

Тел.: +62816776533

Факс: +62-021-22391426

Національне агентство РІ з контролю якості лікарських засобів та продуктів харчування (BPOM)

Веб-сайт: https://www.pom.go.id/new/

Адреса: Jl. Percetakan Negara No.29, RT.23/RW.7, Johar Baru, Kec. Johar Baru, Kota Jakarta Pusat, DKI Jakarta 10560

E-mail: [email protected] , [email protected]

Тел.: +62-21-4244691 / 42883309 / 42883462

Факс: +62-21-4263333

Електронний каталог підприємств РІ

Веб-сайт: https://e-katalog.lkpp.go.id/?lang=en

Отримання інформації щодо компаній, зареєстрованих в РІ 

(послуга є платною)

Веб-сайт: https://ahu.go.id/pencarian/profil-pt

https://e-katalog.lkpp.go.id/?lang=en

Однією з основних умов для успішного виходу українських компаній на ринок РІ є пошук надійного партнера з числа представників місцевих ділових кіл, який знає місцеві звичаї, мову та культуру ведення бізнесу. Під час підбору потенційного бізнес-партнера, рекомендується залучати осіб, які готові будуть інвестувати частково власні кошти у реалізацію майбутніх проектів, що стане додатковим підтвердженням серйозності намірів та гарантією зацікавленості довести розпочату справу до успішного завершення. 

При плануванні ділових поїздок до Індонезії необхідно уточнювати розклад релігійних та державних свят. Впродовж мусульманського посту Рамадан ділова активність мусульманських підприємців знижується, а протягом свята кінця посту – Ід-аль-Фітр завмирає на 2-3 тижні. 

В Індонезії проживають понад 300 різних етнічних груп, наявні 5 основних релігій, представники яких можуть значно відрізнятися між собою за манерою спілкування, однак більшість з них ввічливі, усміхнені, справляють враження людей м’яких та поступливих. Досить часто отримати від них однозначні відповіді на поставлені запитання складно. Процес переговорів, як правило, є доволі тривалим. Жорстка та ультимативна позиція у ході переговорного процесу переважно не дає бажаного результату. Ключовими факторами, що сприяють успішному вирішенню спірних моментів є терпіння та налагодження особистих стосунків. 

З метою налагодження ефективної співпраці з індонезійськими бізнес-партнерами та пошуку можливостей виходу на ринок країни рекомендується звертатися до Офісу підтримки бізнесу ТПП РІ, основним завданням якого є налагодження контактів між потенційними партнерами (тел.: +6221 527-45-03, ел.пошта: [email protected], ел.сторінка: http://bsd-kadin.org). ТПП РІ має розгалужену структуру, що включає 34 регіональні офіси, понад 200 різноманітних бізнес-асоціацій та об’єднань майже з усіх галузей економіки Індонезії та вважається дієвою структурою з надання практичної допомоги бізнесу. 

У цьому контексті також радимо звертатися до Голови комітету ТПП Індонезії з питань економічного співробітництва з Україною та країнами СНД пана Джея Абдулли Алатаса (Jay Abdullah Alatas), тел.: +628111993666, ел.почта: [email protected] та його заступника пана Рези A. Маулани (Reza Achmad Maulana), тел.: +62818807805, ел.пошта: [email protected]

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

Більш детально за посиланням - https://rei.mfa.gov.ua/.

Анкета експортера

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб ).