• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Bahasa Indonesia
Консульські питання
Опубліковано 01 липня 2021 року о 01:01

ТАРИФИ

консульського збору, що справляється

за вчинення консульських дій

Посольством України в Республіці Індонезія

 

№ з/п

Назва консульських дій

Тарифні ставки

у доларах США*

І. ПАСПОРТНІ ДІЇ

1

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (крім осіб до 16 років)

90

2

Автоматизована обробка даних при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі для осіб до 16 років

40

3

Оформлення посвідчення особи на повернення в Україну

30

4

Продовження терміну дії посвідчення особи на повернення в Україну

30

5

Прийняття на консульський облік

20

ІІ. ДІЇ З ПИТАНЬ ГРОМАДЯНСТВА ТА ПОСТІЙНОГО ПРОЖИВАННЯ

1

Оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням

80

2

Оформлення поновлення у громадянстві України

150

3

Оформлення набуття громадянства України внаслідок усиновлення

30

4

Оформлення набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування

30

5

Оформлення набуття громадянства України внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки

30

6

Оформлення набуття громадянства України у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини

30

7

Оформлення набуття громадянства України внаслідок встановлення батьківства

30

8

Оформлення встановлення належності до громадянства України

80

9

Оформлення виходу з громадянства України

300

10

Перевірка належності до громадянства України (за заявою особи)

30

11

Видача довідки про належність до громадянства України

20

12

Видача довідки про неналежність до громадянства України

20

13

Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном

200

14

Оформлення документів про надання дозволу на імміграцію

400

IІІ. ДІЇ З ВИТРЕБУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ІНФОРМАЦІЇ

1

Витребування документа та його видача

20

2

Витребування документа, засвідченого в Україні уповноваженим на те органом, та його видача

50

3

Витребування інформації від компетентних органів України та оформлення відповідної довідки (щодо однієї особи)

30

ІV. ДІЇ З ПИТАНЬ ЗАСВІДЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

1

Легалізація документа фізичної особи (за документ)

50

2

Легалізація документа юридичної особи (за документ)

100

V. ДІЇ З РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

1

Державна реєстрація шлюбу

100

2

Державна реєстрація розірвання шлюбу:

2.1

за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей

150

2.2

на підставі рішення суду

160

2.3

з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними

30

3

Державна реєстрація зміни імені (крім зміни в разі реєстрації шлюбу)

100

4

Державна реєстрація повторної зміни імені, не пов’язаної з реєстрацією шлюбу

200

 

5

Прийом заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання

30

 

6

Повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису цивільного стану чи його поновлення

50

 

7

Повторна видача свідоцтва про реєстрацію акту цивільного стану (у разі зберігання актового запису в закордонній установі)

50

 

VІ. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ

1

Посвідчення правочинів (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні:

 

1.1

посвідчення договорів про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів: дітям, другому з подружжя, батькам іншим особам

1 відсоток суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму, але не менше 50 дол. США 5 відсотків суми договору, не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму, але не менше 400 дол. США

1.2

посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці

1 відсоток суми договору, але не менше 20 дол. США

1.3

посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці

50

1.4

посвідчення довіреностей на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій: дітям, другому з подружжя, батькам іншим особам

30/60

1.5

посвідчення довіреностей на право користування і розпорядження транспортними засобами: дітям, другому з подружжя, батькам іншим особам

30 60

1.6

посвідчення загальних довіреностей на право користування майном, включаючи транспортні засоби

консульський збір визначається за ставками, передбаченими підпунктами 1.4, 1.5

1.7

посвідчення інших довіреностей

30

1.8

посвідчення заповітів

30

2

Ужиття заходів щодо охорони спадкового майна

100

3

Видача свідоцтва про право на спадщину

0,5 відсотка суми спадщини, але не менше 100 дол. США

4

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя

30

 

5

Засвідчення вірності копій документів і виписок з них (за сторінку)

10

 

6

Засвідчення вірності кожного підпису на документах, у тому числі підпису перекладача

20

 

7

Засвідчення справжності електронного цифрового підпису на електронних документах (за наявності технічної можливості роботи з електронними документами)

40

 

8

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу (за сторінку) документів, пов’язаних зі смертю громадянина України

40/10

9

Посвідчення факту, що фізична особа є живою

20

10

Посвідчення факту перебування громадянина в певному місці

20

11

Посвідчення тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці

20

12

Посвідчення часу пред’явлення документів

20

13

Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

0,5 відсотка загальної вартості за кожен місяць зберігання, що почався, але не менше 25 дол. США і не більше 200 дол. США

14

Прийняття на зберігання документа

15 дол. США за кожен місяць зберігання, що почався

15

Вчинення виконавчих написів

1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 15 дол. США і не більше 200 дол. США

16

Вчинення морських протестів

150

17

Видача дубліката посвідченого ЗДУ документа

20

18

Вчинення іншої нотаріальної дії, передбаченої законодавством України

30

VII. ІНШІ ДІЇ

1

Оформлення клопотання щодо придбання зброї, боєприпасів до неї юридичними особами за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ України

150

2

Оформлення клопотання щодо придбання зброї, боєприпасів до неї громадянами України за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ України

50

3

Розгляд клопотання про надання інформації, що не потребує звернення до компетентних органів України, та оформлення відповідної довідки, крім довідок, що відповідно до законодавства України видаються безоплатно (щодо кожної особи окремо)

30

 

 

 

Попередньо записатися на консульський прийом громадян України можна за посиланням: https://indonesia.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/poperednij-zapis-na-konsulskij-prijom-e-cherga-elektronna-cherga 

  1. приходити на прийом вчасно у визначений час;
  2. використовувати захисну маску для обличчя та одноразові захисні рукавички;
  3. заздалегідь готувати та впорядкувати необхідні для прийому документи, включно з достатньою кількістю копій;
  4. мати при собі ручку для підпису необхідних документів (на час пандемії всі ручки з приміщення прибрані);
  5. перед подачею документів та після скористатися дезінфекційними засобами, які розміщенні для потреб громадян у приміщенні для відвідувачів посольства;
  6. у приміщенні, де відбувається консульський прийом, одночасно може знаходитися 1 особа/1 сім’я.

https://indonesia.mfa.gov.ua/news/do-uvagi-ukrayinciv-ta-inozemnih-gromadyan-shchodo-vidnovlennya-provedennya-konsulskogo-prijomu

Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Закордонні дипломатичні установи України оформлюють паспорти для виїзду за кордон громадянам України, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території відповідного консульського округу.

Особам, які постійно проживають за кордоном (оформили дозвіл на виїзд/залишення на постійне проживання за кордоном у встановленому порядку), у разі втрати або викрадення паспорта, або виникнення обставин, у зв’язку з якими він підлягає обміну, під час перебування в Україні слід звертатися до територіального органу або територіального підрозділу Державної міграційної служби України.

Закордонними дипломатичними установами оформлюється паспорти з безконтактним електронним носієм («біометричні паспорти»).

Оформлення паспорта в закордонній дипломатичній установі відбувається у строк до трьох місяців.

Документи, що подаються до закордонної дипломатичної установи для оформлення паспорта

  • громадянам України, які досягли шістнадцятирічного віку, оформлення паспорта здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої особисто;
  • оформлення паспорта громадянам України, які не досягли шістнадцятирічного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети одного з батьків/законних представників (опікунів, піклувальників) та письмової згоди другого з батьків/законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства чи за наявності виданої органом державної виконавчої служби довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа.

Для оформлення паспорта (вперше) подаються

1. Паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

У разі коли особі не оформлювався документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або надає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

З метою ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України також можуть бути направлені запити до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби України або іншого органу, підприємства, установи, організації.

2. Свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, – у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку.

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (наприклад, Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів). Такі документи подаються з перекладом українською мовою, засвідченим нотаріально.

3. Документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном.

4. Документ, що посвідчує особу законного представника (батьки, опікуни, піклувальники), та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (наприклад, рішення суду), – у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

5. Відповідні документи, що підтверджують сплату консульського збору.

6. У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, – може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10х15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO).

Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого на додаток до зазначених вище документів також подається:

  • документ (протокол, довідка тощо), виданий компетентними органами держави, в якій втрачено або викрадено паспорт, що підтверджує факт звернення заявника з приводу його втрати або викрадення,
  • документ може бути поданий без його засвідчення у встановленому порядку та перекладу українською мовою,
  • про втрату або викрадення за кордоном паспорта для виїзду за кордон заявник зобов’язаний особисто повідомити компетентним органам іноземної держави та найближчій закордонній дипломатичній установі.

Для обміну паспорта на додаток до зазначених вище документів також подається:

1. Паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну.

2. Документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну.

Обмін паспорта проводиться у разі:

  • зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон;
  • виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта для виїзду за кордон;
  • закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон;
  • непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання.

У разі зміни інформації, внесеної до паспорта для виїзду за кордон, документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).

3. Заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв’язку з наявністю в ньому віз або у випадку, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.

Видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тією закордонною дипломатичною установою, яка прийняла документи для його оформлення.

Для отримання паспорта заявник подає документ, що посвідчує особу.

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений на ім’я особи, яка не досягла 12-річного віку, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон, оформлений особі у віці від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку, за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Під час видачі паспорта проводиться процедура верифікації (порівняння біометричних даних). Заявником проводиться візуальна перевірка персональних даних, внесених до паспорта, після чого заявник ставить підпис в анкеті на підтвердження отримання паспорта.

Якщо заявник не отримав оформлений паспорт протягом року з дня його надходження, паспорт знищується. Строк зберігання неотриманого паспорта для виїзду за кордон може бути продовжено за письмовим зверненням особи із зазначенням кінцевого строку зберігання.

Термін дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон

Паспорт оформлюється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на 4 роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, – на 10 років.



Відповідно до пункту 71 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014 №152, персоналізовані бланки паспортів для виїзду за кордон за письмовою заявою та за рахунок коштів заявника можуть бути надіслані МЗС до закордонних дипломатичних установ міжнародним експрес-відправленням DHL Express.

Алгоритм дій:

Для замовлення експрес-доставки Вашого документу натисніть на зображення паспорту України на сайті: https://dhlportal.com.ua/;

Заповніть всі поля у платіжному вікні: Країна (Республіка Індонезія), Вхідний номер заявки (це номер ідентифікатора сесії з шести цифр, який Вам видає консульська посадова особа), ПІБ власника паспорту, Ваш E-mail, сплатити послугу.

Заповніть dhl-express (2).doc від руки та надішліть на E-mail Посольства разом з квитанцію про сплату за послуги DHL Express Україна.

Після надходження Вашого паспорта до Посольства, Вам буде надіслано повідомлення «паспорт прибув до ЗДУ».

Посвідчення особи на повернення в Україну є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України (крім випадків, передбачених законами), дає право на в’їзд в Україну, оформляється і видається закордонними дипломатичними установами України.

Посвідчення оформлюється та видається у разі

  • втрати або викрадення під час перебування за межами України документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
  • коли строк дії документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, закінчився;
  • коли встановлено, що документ, який посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, є недійсним з інших причин;
  • коли громадянин України не оформлював документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Посвідчення може бути також видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких в Україні визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, в разі втрати або викрадення під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, якщо строк дії таких документів закінчився або встановлено, що вони є недійсними з інших причин.

Оформлення та видача посвідчення здійснюються протягом одного робочого дня, але не більш як п’яти робочих днів з дня подання всіх документів і отримання консульською посадовою особою дипломатичної установи відомостей, передбачених чинним законодавством, та сплати консульського збору.

У разі необхідності надсилання письмового запиту строк оформлення посвідчення може бути продовжено до часу отримання відповіді на такий запит, але не більш як 30 днів.

Документи, що подаються до закордонної дипломатичної установи для оформлення посвідчення

Оформлення та видача посвідчення здійснюються:

  • особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, – на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
  • особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, – на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі – законний представник).

Особам, щодо яких прийнято рішення про реадмісію, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або щодо яких прийнято рішення про примусову депортацію з відповідної держави, посвідчення може бути оформлено на підставі звернення компетентного органу цієї держави.

Для оформлення посвідчення заявник або його законний представник подає до дипломатичної установи такі документи:

1. заяву-анкету;

2. документ (протокол, довідку тощо), виданий компетентним органом іноземної держави, що підтверджує факт звернення особи щодо:

  • втрати або викрадення документа, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
  • втрати або викрадення документа особи без громадянства, яка має право на постійне проживання в Україні, іноземця та особи без громадянства, яких в Україні визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що посвідчує особу та дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

3. документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну (у разі наявності);

4. документ, що посвідчує особу та підтверджує статус особи без громадянства, яка має право на постійне проживання в Україні (у разі наявності), або документ іноземця чи особи без громадянства, яких в Україні визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що посвідчує особу та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

5. довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі народження за кордоном дитини, батьки або один із батьків якої є громадянином України і постійно проживає на території України, та у разі, коли такій дитині не оформлювалися документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України та/або дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну);

6. свідоцтво про народження дитини або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентним органом іноземної держави (у разі наявності), якщо оформлюється посвідчення дитині або дані про дитину вносяться до посвідчення законного представника;

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (наприклад, Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів). Такі документи подаються з перекладом українською мовою, засвідченим нотаріально.

7. документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);

8. одну кольорову фотокартку розміром 10х15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування (у разі оформлення посвідчення особі, яка не досягла дванадцятирічного віку, особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, або у разі наявності обґрунтованих обставин, які доводять неспроможність заявника прибути до найближчої дипломатичної установи);

9. документ, що підтверджує сплату консульського збору.

Оформлене посвідчення видається особисто заявникові або його законному представникові.

Посвідчення, оформлене особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, може бути видане особі, уповноваженій на це її законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

У разі коли громадянин втратив документи в країні, на території якої відсутня дипломатична установа, оформлене посвідчення може бути доставлено заявнику засобами поштового зв’язку або експрес-зв’язку, якщо це дозволяється законодавством такої країни.

Для оформлення посвідчення на ім’я особи, щодо якої прийнято рішення про реадмісію чи примусову депортацію, компетентний орган іноземної держави подає до дипломатичної установи такі документи:

1. офіційне звернення про оформлення та видачу посвідчення;

2. заяву-анкету із зазначенням відомостей про особу, на ім’я якої оформляється посвідчення;

3. документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну, або документ, що посвідчує особу та підтверджує статус особи без громадянства, яка має право на постійне проживання в Україні (у разі наявності), або документ іноземця чи особи без громадянства, яких в Україні визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що посвідчує особу та/або дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

4. рішення про реадмісію у разі наявності міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або рішення про примусову депортацію в Україну;

5. дві кольорових фотокартки 3,5 х 4,5 сантиметра та одну кольорову фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів (у разі можливості) для внесення відцифрованого образу обличчя особи, на ім’я якої оформляється посвідчення, шляхом сканування.

Термін дії посвідчення

Строк дії посвідчення визначається консульською посадовою особою дипломатичної установи, відповідальною за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення в Україну пред’явника посвідчення, але не може перевищувати 30 днів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

У разі хвороби, нещасного випадку та з інших причин, передбачених законодавством, строк дії посвідчення може бути продовжено консульською посадовою особою дипломатичної установи на шляху прямування особи до України на строк, необхідний для повернення особи на територію України, але не більш як на 30 днів, за особистим клопотанням заявника або його законного представника, або органу, за поданням якого посвідчення оформлене.

Громадяни України, які виїхали за кордон тимчасово та досягли 16-річного віку, для оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном подають до ЗДУ в державі за місцем тимчасового перебування такі документи:

  1. дійсний документ, що посвідчує особу та підтверджує її належність до громадянства України, а також дає право на виїзд з України, та його копію;
  2. заповнена та підписана заява (додаток 1 до Порядку);
  3. кольорова фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см;
  4. копія паспорта громадянина України (за наявності);
  5. копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
  6. довідка про реєстрацію особи громадянином України – для осіб, яким було оформлено в ЗДУ громадянство України, починаючи з 01 березня 2001 року;
  7. документ, що підтверджує сплату консульського збору, або документ, на підставі якого заявник звільняється від його сплати.

Для оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном особи, яка не досягла 16 років, законний представник подає щодо неї такі документи:

  1. заповнена та підписана законним представником заява – у випадку, коли законний представник не подає заяву щодо себе (додаток 1 до Порядку);
  2. свідоцтво про народження особи, яка не досягла 16-річного віку, та його копія. Для осіб, народжених за кордоном, починаючи з 01 березня 2001 року, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України та її копія;
  3. дійсний паспортний документ, що посвідчує особу законного представника, та його копія;
  4. кольорова фотокартка розміром 3,5 х 4,5 см особи, яка не досягла 16-річного віку;
  5. документи, що підтверджують повноваження законного представника, та їх копії. Повноваження одного з батьків дитини підтверджуються свідоцтвом про народження такої дитини. У разі невідповідності імені (імен) у документі, що підтверджує повноваження законного представника, та у паспортному документі додатково подаються документи, що підтверджують факт зміни імені;
  6. нотаріально засвідчена згода законних представників або одного з них, який залишається в Україні, про залишення на постійне проживання за кордоном особи, яка не досягла 16-річного віку, або свідоцтво про смерть чи рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання особи обмежено дієздатною, або недієздатною, або безвісно відсутньою, оголошення її померлою та копії таких документів. За відсутності одного з перерахованих документів подається рішення суду, яке дає право на виїзд дитини на постійне проживання за кордон, та його копія. У разі якщо інший законний представник є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується документально, його згода не вимагається. У такому випадку подається копія дійсного паспортного документа або свідоцтва про народження дитини, яким підтверджується, що інший законний представник є іноземцем або особою без громадянства. У разі якщо інший законний представник є громадянином України, який згідно з чинним законодавством України вважається таким, що постійно проживає за кордоном, що підтверджується документально, його згода не вимагається;
  7. нотаріально засвідчена заява про згоду дитини віком від 14 до 16 років на оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном (додаток 2);
  8. копія паспорта громадянина України (за наявності) та копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
  9. документ, що підтверджує сплату консульського збору, у разі подання законним представником окремої заяви щодо оформлення документів на залишення на постійне проживання особи, яка не досягла 16-річного віку, або документ, на підставі якого законний представник звільняється від його сплати;
  10. документ особи віком від 14 до 16 років, що посвідчує особу та підтверджує її належність до громадянства України, а також дає право на виїзд з України, та його копія (для особи віком до 14 років – за наявності).

Незалежно від результатів розгляду поданої заяви консульський збір не повертається.

Матеріали про оформлення документів на залишення на постійне проживання за кордон розглядаються консульською посадовою особою, відповідальною за цей напрям роботи.

Матеріали про оформлення документів про залишення на постійне проживання за кордоном осіб, які досягли 16-річного віку проходять процедуру узгодження зі Службою безпеки України за місцем (останньої) реєстрації заявника в Україні через Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ та за наявними в установами офіційними повідомленням про наявність обмежень щодо заявника у праві виїзду за кордон.

Після отримання відповіді з СБУ, Департамент консульської служби інформує відповідне дипломатичне представництво чи консульську установу України за кордоном, до якої звернувся заявник з відповідною заявою.

Відповідно до отриманої інформації така установа приймає рішення за поданою заявою про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном або про відмову в оформленні документів для залишення на постійне проживання за кордоном.

Рішення про відмову в оформленні документів для залишення на постійне проживання за кордоном приймається за наявності однієї з таких підстав:

  1. заява заявника (законного представника) про відмову в продовженні розгляду поданої ним заяви;
  2. заява одного із законних представників дитини або самої дитини віком від 14 до 16 років про відкликання своєї згоди на оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном;
  3. настання однієї з умов, передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», що обмежує заявника у праві виїзду за межі України;
  4. мотивовані заперечення СБУ.

Про прийняте рішення ЗДУ протягом п’яти робочих днів повідомляє заявника у письмовій формі засобами електронного чи поштового зв’язку та надає копію прийнятого рішення.

Одночасно з прийняттям рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном заявник інформується про необхідність зняття з реєстрації місця проживання в Україні та надання ЗДУ протягом шести місяців з дня направлення повідомлення наступних документів (а):

  • для особи, яка має паспорт громадянина України у формі книжечки, – штампом зняття з реєстрації місця проживання;
  • для особи, яка має паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, – довідкою про зняття з реєстрації місця проживання, виданою відповідним органом реєстрації;
  • для особи, яка обліковувалася як зареєстрована в Україні, але не оформлювала паспорт громадянина України, – довідкою про зняття з реєстрації місця проживання, виданою органом реєстрації;
  • для особи, яка не обліковувалася як зареєстрована в Україні та не оформлювала паспорт громадянина України, – довідкою органу реєстрації за місцем реєстрації законних представників або одного з них, який є громадянином України, за умови, що інший є іноземцем або особою без громадянства. У разі, якщо обидва законні представники є громадянами України, така довідка оформлюється за місцем останньої реєстрації місця проживання на території України кожного з них.

Після надання ЗДУ одного з передбачених вище документів, у паспорті громадянина України для виїзду за кордон проставляється штамп «постійне проживання» із зазначенням дати прийняття відповідного рішення, назви країни, посади, прізвища та підпису консульської посадової особи та видається довідка про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном.

Зазначена довідка видається без стягнення консульського збору.

У разі ненадання заявником копії паспорта громадянина України, яким він документувався або у разі, якщо він не документувався паспортом громадянина України, консульська посадова особа додатково здійснює процедуру перевірки оформлення паспорта громадянина України.

Рішення про скасування рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном приймається керівником закордонної дипломатичної установи, яка прийняла рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном у разі:

  1. подання особою недійсних / підробних документів, завідомо неправдивих відомостей або приховування суттєвого факту, наявність якого перешкоджає оформленню документів для залишення на постійне проживання за кордоном;
  2. якщо заявник протягом шести місяців з моменту направлення йому повідомлення про прийняте рішення не звернувся до ЗДУ для завершення оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном.

Про прийняте рішення про скасування рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном ЗДУ протягом п’яти робочих днів інформує заявника в письмовій формі засобами поштового або електронного зв’язку.

Процедура прийому і розгляду в закордонних дипломатичних установах України заяв про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово та прийняття за ними рішень регулюється «Порядком провадження в закордонних дипломатичних установах України за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово».



Консульський облік громадян ведеться закордонними дипломатичними установами України відповідно до «Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 85 «Деякі питання обліку громадян України, які проживають за межами України».

Передбачено три види консульського обліку:

постійний – для громадян України, які оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання за кордон або документи для залишення на постійне проживання за кордоном;

тимчасовий – для громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном;

облік усиновлених дітей – для дітей віком до 18 років - громадян України, які були усиновлені іноземцями або громадянами України та постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Документи з питань консульського обліку подаються особисто під час прийому громадян або засобами поштового зв’язку. Після введення в експлуатацію відповідних програмних засобів стане доступним подання таких документів он-лайн в електронній формі.

Консульський облік ведеться з урахуванням меж консульських округів закордонних дипломатичних установ України. Одночасне перебування на консульському обліку в двох і більше установах не допускається. Якщо Ви вже перебуваєте на консульському обліку і змінили місце проживання за кордоном, будь ласка, перевірте, до якого консульського округу належить Ваша нова адреса.

Строк розгляду заяв щодо ведення консульського обліку становить не більш як десять робочих днів з дня отримання необхідних документів.

Розгляд заяви щодо взяття на консульський облік усиновленої дитини, зміни місця проживання усиновленої дитини та зняття з консульського обліку усиновленої дитини здійснюється в день звернення.

За взяття на консульський облік, крім взяття на консульський облік дітей віком до 16 років, усиновлених дітей та пред’явників дипломатичних або службових паспортів України, справляється консульський збір у порядку та розмірі, встановленому МЗС. У разі наявності технічної можливості за бажанням заявника така дія може бути вчинена в терміновому порядку, при цьому, консульський збір справлятиметься у подвійному розмірі.

Взяття на консульський облік здійснюється на добровільній основі, за винятком взяття на облік усиновлених дітей.

Корисні посилання за темою:

Проєкт Добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»)

Консульський облік у Митному кодексі України (Абзац п’ятий частини четвертої статті 380)

Консульський облік в Законі України «Про Державний реєстр виборців» (абзаци п’ятий та шостий частини дев’ятої статті 22)

Консульський облік у Правилах перетинання державного кордону громадянами України (абзац третій підпункту 2 пункту 4).

На тимчасовий консульський облік приймаються громадяни України, які тимчасово перебувають за кордоном.

Для взяття на тимчасовий консульський облік до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання за кордоном подаються:

1) заява особи, яка досягла 16-річного віку (форма заяви). У разі взяття на облік особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, заява (форма заяви) подається одним із батьків, опікунів, піклувальників або інших законних представників;

2) одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до відомчої інформаційної системи МЗС (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України або дипломатичний паспорта України, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних цього паспорта;

4) копія документа, до якого внесена інформація про місце народження особи (паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини);

5) копія довідки про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання або паспорта громадянина України у формі книжечки (за наявності таких документів);

6) копія виданого компетентними органами іноземної держави дозволу, що дає право на проживання в такій іноземній державі (у разі наявності);

7) копія документа, виданого компетентними органами іноземної держави, що підтверджує адресу місця проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави, яка належить до консульського округу закордонної дипломатичної установи України, до якої подається заява про взяття на консульський облік;

8) оригінал документа про сплату консульського збору;

9) оригінал та копія паспортного документа законного представника (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України) та документів, що підтверджують повноваження законного представника особи, яка приймається на облік (подаються у разі взяття на облік особи яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною);

10) копія рішення органу опіки та піклування про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Якщо рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймалося, надається витяг з електронної обліково-статистичної картки дитини.

Строк розгляду заяв щодо тимчасового консульського обліку становить не більш як десять робочих днів з дня отримання необхідних документів.

За взяття на тимчасовий консульський облік, крім взяття на тимчасовий консульський облік дітей віком до 16 років, а також пред’явників службових паспортів України і дипломатичних паспортів України, справляється консульський збір у порядку та розмірі, встановленому МЗС. У разі наявності технічної можливості за бажанням заявника така дія може бути вчинена в терміновому порядку, при цьому, консульський збір справлятиметься у подвійному розмірі.

Громадяни України приймаються на тимчасовий консульський облік строком на один рік.

Зазначений строк може бути збільшений відповідно до строку дії дозволу іноземної держави на проживання, виданого особі, яка приймається на консульський облік, але не може перевищувати п’яти років.

Рішення про відмову у взятті на консульський облік приймається уповноваженою посадовою особою у разі, коли:

1) особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;

2) стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;

3) документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними.

На постійний консульський облік приймаються громадяни України, які оформили в установленому законодавством порядку документи для виїзду за кордон на постійне проживання за кордон або документи для залишення на постійне проживання за кордоном.

Для взяття на постійний консульський облік до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання за кордоном подаються:

1) заява особи, яка досягла 16-річного віку (форма заяви). У разі взяття на облік особи, яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, заява (форма заяви) подається одним із батьків, опікунів, піклувальників або інших законних представників;

2) одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до відомчої інформаційної системи МЗС (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних цього паспорта;

4) копія сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою, що підтверджує факт оформлення в установленому законодавством порядку документів для виїзду за кордон на постійне проживання за кордон або документів для залишення на постійне проживання за кордоном;

5) копія документа, до якого внесена інформація про місце народження особи (паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини);

6) копія виданого компетентними органами іноземної держави дозволу, що дає право на проживання в такій іноземній державі (у разі наявності);

7) копія документа, виданого компетентними органами іноземної держави, що підтверджує адресу місця проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави, яка належить до консульського округу закордонної дипломатичної установи України, до якої подається заява про взяття на консульський облік;

8) оригінал документа про сплату консульського збору;

9) оригінал та копія паспортного документа законного представника (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України) та документів, що підтверджують повноваження законного представника особи, яка приймається на облік (подаються у разі взяття на облік особи яка не досягла 16-річного віку, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною).

Строк розгляду заяв щодо постійного консульського обліку становить не більш як десять робочих днів з дня отримання необхідних документів.

За взяття на постійний консульський облік, крім взяття на постійний консульський облік дітей віком до 16 років, справляється консульський збір у порядку та розмірі, встановленому МЗС. У разі наявності технічної можливості за бажанням заявника така дія може бути вчинена в терміновому порядку, при цьому, консульський збір справлятиметься у подвійному розмірі.

Строк перебування на постійному консульському обліку необмежений.

Особа, яка перебуває на постійному консульському обліку, зобов’язана кожні десять років звертатися до закордонної дипломатичної установи України для актуалізації даних про себе. Актуалізація даних, що містяться в обліковій картці, відбувається шляхом подання заяви довільної форми.

Невиконання громадянином України, який перебуває на постійному консульському обліку, обов’язку щодо актуалізації даних є підставою для зняття з консульського обліку.

Рішення про відмову у взятті на консульський облік приймається уповноваженою посадовою особою у разі, коли:

1) особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;

2) стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;

3) документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними.

На консульський облік усиновлених дітей приймаються діти віком до 18 років - громадяни України, які були усиновлені іноземцями або громадянами України та постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном.

Усиновлювачі зобов’язані протягом місяця після в’їзду до країни проживання забезпечити взяття дитини на консульський облік в закордонній дипломатичній установі України.

Для взяття на консульський облік усиновленої дитини до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання за кордоном подаються:

1) заява (форма заяви) від іноземця або громадянина України, який постійно проживає або тимчасово перебуває за кордоном, щодо взяття на облік усиновленої ним дитини - громадянина України;

2) одна фотокартка розміром 10 × 15 сантиметрів із зображенням обличчя особи, яка приймається на консульський облік, для подальшого сканування та внесення до відомчої інформаційної системи МЗС (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон - білий або світло-сірий). У разі наявності технічної можливості відцифрований образ обличчя може бути отриманий шляхом фотографування безпосередньо в закордонній дипломатичній установі України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт України або дипломатичний паспорт України, виданий на ім’я особи, яка приймається на консульський облік, а також копія сторінки даних такого паспорта;

4) оригінали та копії паспортних документів усиновлювачів (паспортного документа іноземця, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового паспорта України, дипломатичного паспорта України);

5) оригінал та копія рішення суду України про усиновлення дитини або рішення закордонної дипломатичної установи України про усиновлення громадянами України дитини - громадянина України, яка проживає за її межами;

6) оригінал та копія свідоцтва про народження усиновленої дитини;

7) копія документа, що підтверджує наявність дозволу компетентних органів відповідної іноземної країни на проживання (у разі наявності);

8) копія документа, виданого компетентними органами іноземної країни, що підтверджує адресу місця проживання або перебування на території такої країни (у разі наявності).

У разі зміни місця проживання усиновленої дитини в межах консульського округу однієї закордонної дипломатичної установи України усиновлювач у місячний строк зобов’язаний подати до такої установи відповідну заяву (форма заяви).

У разі вибуття до іншого консульського округу усиновлювач у місячний строк зобов’язаний звернутися до закордонної дипломатичної установи України за новим місцем проживання із заявами про зняття з консульського обліку усиновленої дитини за попереднім місцем проживання (форма заяви) та взяття на консульський облік за новим місцем проживання (форма заяви).

Розгляд заяв щодо взяття на консульський облік усиновленої дитини, зміни місця проживання усиновленої дитини та зняття з консульського обліку усиновленої дитини здійснюється в день звернення.

Консульський збір при цьому не стягується.

Діти - громадяни України, усиновлені іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, приймаються на консульський облік усиновлених дітей до досягнення ними 18-річного віку.

Рішення про відмову у взятті на консульський облік приймається уповноваженою посадовою особою у разі, коли:

1) особа, яка приймається на консульський облік, не є громадянином України;

2) стосовно взяття на облік звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники, що не мають документального підтвердження своїх повноважень;

3) документи або інформація, необхідні для взяття на консульський облік, надані не в повному обсязі, або надані документи є недійсними.

Підставами для зняття з консульського обліку є:

1) заява особи (форма заяви) про зняття з консульського обліку, подана нею особисто. У разі зняття з консульського обліку особи, яка не досягла 16-річного віку, особи, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, або особи, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, така заява подається одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників;

2) закінчення строку перебування на консульському обліку;

3) припинення особою, яка перебуває на консульському обліку, громадянства України;

4) смерть особи, яка перебуває на консульському обліку;

5) невиконання громадянином України, який перебуває на постійному консульському обліку, обов’язку щодо актуалізації даних про особу, що містяться в обліковій картці;

6) повідомлення МЗС про повернення на постійне місце проживання в Україну усиновленої дитини;

7) повідомлення територіального органу/територіального підрозділу ДМС разом із заявою про зняття з консульського обліку особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном, повернулася на постійне проживання в Україну та звернулася до територіального органу/територіального підрозділу ДМС з питання щодо оформлення паспорта громадянина України або анулювання штампу в паспорті громадянина України для виїзду за кордон про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Якщо громадянин України, який прибув з консульського округу іншої закордонної дипломатичної установи України, не знявся з консульського обліку в такій установі, до закордонної дипломатичної установи України, до консульського округу якої прибув громадянин, подається заява про зняття з консульського обліку за попереднім місцем проживання або перебування та заява про взяття на консульський облік в такій установі.

Строк розгляду заяви щодо зняття з консульського обліку становить не більш як десять робочих днів з дня отримання необхідних документів.

За зняття з консульського обліку консульський збір не стягується.









Питання громадянства України регулюються

Закордонні дипломатичні установи України здійснюють повноваження з питань громадянства щодо осіб, які згідно з чинним законодавством України є такими, що постійно проживають за кордоном (за винятком оформлення набуття громадянства України за народженням, яке здійснюється також і щодо осіб, які тимчасово перебувають за кордоном).

Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником. Заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

Заяву з питань громадянства дитини підписує один з її батьків або інший законний представник дитини. Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву з питань громадянства підписує і подає самостійно.

Якщо заявник не може підписати заяву через неписьменність або фізичні вади, заяву на його прохання підписує інша особа.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи підписуються і подаються її опікуном.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства до закордонної дипломатичної установи України пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про його постійне проживання за кордоном.

Для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України один з її батьків подає такі документи:

Закордонна дипломатична установа, до якої подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність їх оформлення вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов’язує належність особи до громадянства України.

Рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання приймається керівником закордонної дипломатичної установи або його заступником не пізніш ніж у місячний строк з дня надходження документів. Рішення про відмову повідомляється заявникові у письмовій формі не пізніш ніж у тижневий строк з дня його прийняття.

У разі прийняття позитивного рішення, особа реєструється громадянином України та документується довідкою про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.


Реєстрація шлюбу

Консул здійснює реєстрацію шлюбу виключно між громадянами України, які на законних підставах проживають за межами України.

Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до дипломатичного представництва чи консульської установи України в країні перебування.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до дипломатичного представництва або консульської установи, то таку заяву, справжність підписів на якій має бути нотаріально засвідчена, можуть подати їх представники згідно з довіреністю, посвідченою у встановленому порядку.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб тільки при пред'явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, рішення суду України або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним).

Для громадян України, шлюб яких припинено за кордоном, таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, якщо за законодавством цієї іноземної держави воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу або смерть одного з подружжя чи інші документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави, видані компетентним органом.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані пред'явити для посвідчення їх особи паспортні документи.

Для реєстрації шлюбу необхідна взаємна згода осіб, що укладають шлюб, та досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік установлений у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок.

Реєстрація шлюбу осіб, яким знижено шлюбний вік, провадиться на загальних підставах. Якщо особи, які бажають зареєструвати шлюб, на день реєстрації шлюбу не досягли шлюбного віку, реєстрація шлюбу провадиться тільки за наявності рішення суду про надання права на шлюб.

Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, для підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі подають заяву, засвідчену нотаріально, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Громадяни України, які проживають за кордоном, для реєстрації шлюбу та підтвердження сімейного стану подають аналогічну заяву, засвідчену дипломатичним представництвом чи консульською установою України, нотаріусом, або документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, виданий компетентними органами країни проживання, який повинен бути належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Реєстрація шлюбу відбувається після спливу одного місяця від дня подання заяви особами, які бажають укласти шлюб.

У виняткових випадках, на підставі спільної заяви осіб, які бажають вступити в шлюб, та документів, які підтверджують наявність поважної причини, консул може скоротити місячний строк, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про реєстрацію шлюбу.

Якщо консул до реєстрації шлюбу отримає письмову інформацію про наявність передбачених законодавством перешкод до укладення шлюбу, то консул відкладає реєстрацію та пропонує заявникові, який надав таку інформацію, представити в термін не більш як три місяці відповідні докази, які підтверджують наявність цих перешкод.

На прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи консул сам може робити необхідну перевірку. Консул повідомляє осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, про відстрочку реєстрації шлюбу. За наявності передбачених законодавством перешкод для реєстрації шлюбу консул відмовляє в його реєстрації і видає письмове роз'яснення. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, шлюб реєструється на загальних підставах.

Реєстрація шлюбу за довіреністю або через представника не дозволяється. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

За погодженням з особами, які бажають укласти шлюб, консул призначає день і час реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України.

Якщо громадяни, які бажають укласти шлюб, не можуть з'явитись з поважних причин до консула в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу на їх письмове прохання переноситься на інший день згідно з їх бажанням. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв.

У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.

Якщо особи, які подали заяву, не з'явилися до консульської установи протягом тримісячного строку з дня її подання і не повідомили причину неявки, то заява втрачає чинність.

Реєстрація шлюбу та видача подружжю свідоцтва про шлюб провадиться у приміщенні консульської установи в присутності осіб, які укладають шлюб.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя.

Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Якщо громадянин України при реєстрації шлюбу змінив прізвище, то на першій сторінці паспортного документа проставляється штамп про те, що він підлягає обміну в місячний строк у зв'язку зі зміною прізвища при вступі в шлюб.

Розірвання шлюбу

Консул має право зареєструвати розірвання шлюбу між громадянами України, якщо хоча б один з них постійно проживає за межами України, у таких випадках:

  • за спільною письмовою заявою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей;
  • за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:
  • визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім;
  • визнаний у встановленому законом порядку недієздатним;
  • засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років;
  • на підставі рішення суду про розірвання шлюбу.

Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду України провадиться консулом лише за умови, що шлюб, який розривається, був укладений в органах реєстрації актів цивільного стану України. До консульської установи або дипломатичного представництва подається заява подружжя або одного з них, що проживають за кордоном, які розірвали шлюб у судовому порядку в Україні і не зареєстрували розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану на території України.

Реєстрація розірвання шлюбу провадиться при пред'явленні оригіналу рішення суду (витягу з рішення суду) України про розірвання шлюбу, що набрало чинності, документа про сплату встановленої судом суми державного мита, а також паспортного документа, документа про сплату консульського збору.

Якщо один з подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва провадиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

До заяви про розірвання шлюбу обов'язково додається свідоцтво про шлюб, а в разі його відсутності для підтвердження проведеної реєстрації шлюбу витребується повторне.

Реєстрація розірвання шлюбу на підставі постанови про розірвання шлюбу за взаємною заявою подружжя передбачає особисту присутність подружжя або одного з них.

Якщо той з подружжя, який буде відсутній при реєстрації розірвання шлюбу, бажає після розлучення повернути своє дошлюбне прізвище, то він повинен указати про це в заяві про розірвання шлюбу. Аналогічний запис провадиться консулом і в постанові про розірвання шлюбу.

Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України 



Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається

Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться виключно українською мовою.

Нотаріальне посвідчення документів проводиться в приміщенні консульського відділу у години прийому відвідувачів. Можливість/необхідність попереднього запису на прийом необхідно уточнити на веб-сторінці закордонної дипломатичної установи, де вчинятиметься нотаріальна дія.

Консульський відділ вчиняє, зокрема, такі нотаріальні дії


Нотаріальна дія

1. Посвідчує угоди (договори, заповіти, доручення та ін.), крім договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні
2. Вживає заходів до охорони спадкового майна
3. Видає свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя
4. Засвідчує вірність копій документів і виписок з них
5. Засвідчує справжність підпису на документах
6. Засвідчує вірність перекладу документів з однієї мови на іншу
7. Засвідчує факт, що громадянин є живим
8. Засвідчує факт знаходження громадянина в певному місці
9. Засвідчує тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці
10. Засвідчує час пред'явлення документів
11. Вчиняє виконавчі написи
12. Вчиняє морські протести


Нотаріальні дії вчинюються в день пред'явлення всіх необхідних для цього документів: 

  • особистої заяви щодо вчинення нотаріальної дії;
  • паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
  • сплати консульського збору.

Нотаріальні дії вчинюються в день пред'явлення всіх необхідних для цього та підготовлених (надрукованих) відповідно до вимог закону документів, сплати консульського збору і відшкодування фактичних витрат. Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених законодавством України.

Нотаріально посвідчувані угоди, а також доручення, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчинює нотаріальні дії. Якщо угоду, доручення, заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України, консул відмовляє у вчиненні такої дії. Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.

Не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, а також документи, написані олівцем.

Консул засвідчує доручення, заяви тощо від імені однієї або кількох осіб на ім'я однієї або двох осіб (за умови їхнього проживання за однією адресою).

Під час звернення необхідно пред’явити такі документи:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • примірник документу, який необхідно посвідчити або засвідчити;
  • довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків;
  • квитанцію про сплату тарифу (залежно від консульської дії);
  • інші документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть тощо).

При посвідченні договорів майнового характеру до консульського відділу додатково треба подати відомості:

  • для юридичних осіб-резидентів – відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
  • для юридичних осіб-нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу;
  • для громадян України – прізвище, ім’я, по-батькові, адреса постійного місця проживання та ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;
  • для іноземців та осіб без громадянства – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, адресу місця проживання.

Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

При вчиненні нотаріальних дій консул встановлює особу громадянина України, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом. Вчинення нотаріальних дій може бути відкладено у разі рішення консула України витребувати додаткові відомості чи документи або направити документи на експертизу, а також на інших підставах, передбачених законодавством України.

Правоздатність юридичної особи (установа, підприємство, організація) установлюється на основі установчих документів (статуту, установчого договору, для некомерційних організацій - загального положення), документів про реєстрацію. 

Консул також перевіряє повноваження представника юридичної особи на основі:

  • наявності в нього службового посвідчення з фотокарткою, яке містить вказівку на те, що він є представником юридичної особи;
  • нотаріально засвідчених виписок із протоколів про призначення посадових осіб, що мають повноваження підписувати документ від імені даної юридичної особи;
  • доручення на здійснення відповідної юридичної дії.

Нотаріально посвідчувані правочини, заяви та інші документи підписуються у присутності консула, який вчинює нотаріальні дії.

Порядок витребування документів установлюється

Витребування документів з-за кордону

Департамент консульської служби МЗС України здійснює витребування документів з-за кордону через посередництво дипломатичних представництв та консульських установ України. Документи соціально-правового характеру можуть бути витребувані на підставі клопотань громадян, які проживають на території України.

Порядок витребування документів передбачає заповнення анкет, що надсилаються заявникам на їх письмове звернення.

Витребування документів з країн СНД (свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, документи про освіту, архівні довідки про робочий стаж та інші) здійснюється Головним управління юстиції Мін’юсту України в АР Крим, головними управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які визначені Міністерством юстиції, які уповноважені на здійснення безпосередніх зносин з відповідними уповноваженими органами країн СНД.

Витребування документiв з України 

З питань витребування документів з України особи, якi проживають за кордоном, звертаються до дипломатичних представництв та консульських установ України в країнi перебування для оформлення відповідного запиту в Україну.

Запити щодо витребування документів можуть надсилатися громадянами безпосередньо на адреси архівних установ України. Про результати розгляду таких звернень громадян інформують дипломатичні представництва та консульські установи України.

Пам'ятка щодо витребування з України документів про реєстрацію актів цивільного стану 

На пiдтвердження фактiв, що пiдлягають реєстрацiї в органах державної реєстрацiї актiв цивільного стану, цими установами видаються належним чином засвiдченi свiдоцтва, якi мiстять основнi данi про особу, або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Повторнi свiдоцтва видаються особам, на яких складено актовий запис цивільного стану, а повторнi свiдоцтва про народження дiтей можуть видаватися їх батькам i усиновителям.

Повторнi свiдоцтва про народження дiтей, якi не досягли 18 рокiв, можуть також видаватися опiкунам, пiклувальникам i представникам закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина. Особам, яким виповнилося 16 рокiв, повторнi свiдоцтва можуть видаватися при наявностi паспорта.

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини. Особi, позбавленiй батькiвських прав, повторнi свiдоцтва про народження дiтей не видаються. При видачi повторного свiдоцтва про народження вiдомостi про батькiв наводяться у повнiй вiдповiдностi з даними актового запису про народження.

Повторнi свiдоцтва про смерть видаються лише родичам померлого (дiтям померлого, в тому числi й усиновленим, другому з подружжя, братам i сестрам померлого, дiду i бабi померлого як з боку батька, так i з боку матерi).

Родиннi вiдносини повиннi бути пiдтвердженi документально.

Повторнi свiдоцтва про шлюб, який припинено, не видаються. В цьому разi на прохання заявникiв видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.

Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану видаються, як особам, щодо яких складено актовий запис, так і родичам по прямій висхідній та низхідній лінії, а також усиновителям, опікунам та пiклувальникам. Документи про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно можуть видаватись на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

В заявi про видачу повторного свiдоцтва зазначаються: прiзвище, ім’я, по батьковi та адреса заявника; прiзвище, ім’я, по батьковi особи, вiдносно якої запитується свiдоцтво; яке необхiдне свiдоцтво; коли i яким органом державної реєстрацiї актiв цивільного стану складено актовий запис цивільного стану; мета запиту повторного свідоцтва.

Якщо запитується свідоцтво про народження, додатково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові батьків. При витребуванні свідоцтва про шлюб або розірвання шлюбу зазначається також з ким зареєстровано чи розірвано шлюб.

Терміни вчинення та консульський збір

 Тарифи консульського збору встановлені відповідно до Положення про консульський збір України.

Державна митна служба України інформує, що з 01 липня 2021 року починають діяти норми пункту 61 розділу ХХІ Митного кодексу України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні.

Згідно з частиною восьмою статті 455 Митного кодексу України, не перебування на обліку є підставою для відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 455 Митного кодексу України обов’язковому обліку підлягають особи нерезиденти, які є:

декларантами товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у випадках передбачених пунктом 4 частини другої статті 265 Митного кодексу України (іноземні перевізники що переміщують територією України товари, транспортні засоби комерційного призначення, прохідним транзитом);

перевізниками товарів через митний кордон України та/або між митницями на території України або є особою відповідальною за такі перевезення (іноземні перевізники, що переміщують товари під митним контролем).

Стати на облік можливо:

при в’їзді або виїзді з України шляхом заповнення реєстраційної форми безпосередньо у пункті пропуску та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи нерезидента, видану компетентним органом країни реєстрації;

шляхом направлення поштою до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та надання копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації;

безпосередньо подати до будь якої митниці заповненої реєстраційної форми та копії свідоцтва про реєстрацію особи, видану компетентним органом країни реєстрації, або подання цих документів через уповноважену особу, яка діє на підставі довіреності від особи нерезидента, або через агента з митного оформлення, який діє на підставі договору між особою нерезидентом та українським митним брокером.

Реєстраційна форма може бути заповнена на будь якій мові офіційного міжнародного спілкування. Для прискорення обробки інформації бажано заповнювати її на українській або англійській мові.

Після введення даних із заяви до інформаційної системи митної служби, особі нерезиденту протягом однієї години буде присвоєно тимчасовий обліковий номер.

Відмова у присвоєні тимчасового облікового номеру можлива, якщо:

реєстраційна форма містить не всі обов’язкові дані;

особа нерезидент вже перебуває на обліку.

Тимчасовий обліковий номер дозволяє особі нерезиденту здійснювати усі митні формальності та процедури без обмежень.

Про взяття на облік та присвоєння облікового номеру особа-нерезидент інформується протягом наступних п’яти робочих днів.

Документи:

Повідомлення Державної митної служби України щодо обов’язкового перебування на обліку в Державній митній службі України осіб нерезидентів, які здійснюють декларування товарів в Україні ( .pdf , 202.72 Кб )

Заява про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .docx , 27.83 Кб )

Зразок заповненої заяви про взяття на облік особи-нерезидента, яка під час провадження своєї діяльності є учасником відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи. ( .pdf , 147.53 Кб ).



Довідка про несудимість

1. Для здійснення запису до посольства України в Республіці Індонезія для отримання довідки про несудимість необхідно зайти на веб сторінку https://e-consul.mfa.gov.ua та у списку вибрати необхідну довідку;


2. Обираємо «Довідки» та «Отримання фізичними особами довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України»;

3. Обираємо «Звичайна реєстрація»; 

4. Вибираємо країну та найближчу дипломатичну установу України від вашого місця проживання за кордоном, а потім у полі «Captcha» ставимо галочку «Я не робот»; 

5. Після чого нам відкриється додаткові поля, де необхідно зазначити свою електронну пошту та два рази ввести пароль (пароль повинен складається з не менш ніж 6 символів, містити великі та маленькі латинські літери, спеціальні знаки та цифри); 

6. Натискаємо далі, де відкривається нове вікно для ведення даних; 

7. Заповнивши всі поля на сторінці, система, у разі необхідності, дає можливість зберегти вашу заяву після натискання «Зберегти» і потім повернутися до неї у будь-який зручний час. Для цього необхідно зайти на свою електронну пошту та знайти лист надісланий від [email protected].  

В листі буде зазначений реєстраційний номер запису та пароль, який необхідно використати на головній веб сторінці https://e-consul.mfa.gov.ua у пункті «Редагувати раніше створену заяву». Ввівши ці дані система переправить вас до останнього місця внесення даних.


8. Заповнивши всі поля натискаємо далі та переходимо до кроку 3 де необхідно зазначити дані документа, що підтверджує громадянство та особу. Також, необхідно вибрати форму заяву (повну чи коротку). Коротка покаже наявність судимості/несудимості особі на сьогоднішній момент, а повна буде відображати, за наявності, всі судимості, які були у особи;

9. В наступному розділі уважно перевіряємо внесені дані та натискаємо «далі»; 

10. В іншому вікні нам відкривається сторінка для здійснення платежу. Платіжку з реквізитами можна як завантажити, так і відправити на електрону пошту; 

11. Після сплати консульського збору квитанцію необхідно буде завантажити, натиснувши «Звичайна оплата» але попередньо зазначивши її номер та дату платежу; 

12. Натискаємо «Відправити звернення» після чого заява буде надіслана консульській посадовій особі для розгляду та прийняття відповідного рішення.

Довідка про підтвердження дійсності посвідчення водія

1. Для здійснення запису до посольства України в Республіці Індонезія для отримання довідки, що підтверджує дійсність посвідчення водія необхідно зайти на веб сторінку https://e-consul.mfa.gov.ua/ та у списку вибрати необхідну довідку;


2. Обираємо «Довідки» та «Отримання підтвердження дійсності посвідчення водія українського зразка»;

ВАЖЛИВО: Перевірити в системі можливо тільки ті посвідчення, які були видані з 01 січня 2012 року по т.ч.

3. Обираємо «Звичайна реєстрація»; 

4. Обираємо країну та найближчу дипломатичну установу України від вашого місця проживання за кордоном, а потім у полі «Captcha» ставимо галочку «Я не робот»; 

5. Після чого нам відкриється додаткові поля, де необхідно зазначити свою електронну пошту та два рази ввести пароль (пароль повинен складається з не менш ніж 6 символів, містити великі та маленькі латинськи літери, спеціальні знаки та цифри); 

6. Натискаємо далі, де відкривається нове вікно для ведення даних; 

Заповнивши всі поля на сторінці система, у разі необхідності, дає можливість зберегти вашу заяву після натискання «Зберегти» і потім повернутися до неї у будь-який зручний час. Для цього необхідно зайти на свою електронну пошту та знайти лист надісланий від [email protected]  В листі буде зазначений реєстраційний номер запису та пароль, який необхідно використати на головній веб сторінці https://e-consul.mfa.gov.ua у пункті «Редагувати раніше створену заяву». Ввівши ці дані система переправить вас до останнього місця внесення даних.


7. Заповнивши всі поля натискаємо далі;

8. В наступному розділі уважно перевіряємо внесені дані та натискаємо «Далі»; 

9. В іншому вікні нам відкривається сторінка для здійснення платежу. Платіжку з реквізитами можна як завантажити так і відправити на електрону пошту; 

10. Після сплати консульського збору квитанцію необхідно буде завантажити, натиснувши «Звичайна оплата» але попередньо зазначивши її номер та дату платежу;

11. Натискаємо «Відправити звернення» після чого заява буде надіслана консульській посадовій особі для розгляду та прийняття рішення.



Типи віз

  • транзитні (тип «В», дозволений строк перебування до 5 днів);
  • короткострокові (тип «С», дозволений строк перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів з дати першого в’їзду);
  • довгострокові (тип «Д», видається для в’їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів).


Оформлення віз для іноземців та осіб без громадянства здійснюється залежно від запланованого терміну їх перебування в Україні та за наявності відповідних документів.

У разі прийняття рішення про відмову в оформленні візи іноземцеві та особі без громадянства повідомляються підстави такої відмови у письмовій формі.

Іноземець та особа без громадянства, яким відмовлено в оформленні візи, мають право оскаржити таке рішення, звернувшись до керівника дипломатичного представництва або консульської установи, що розглядала звернення про оформлення візи, з апеляційним листом, в якому обґрунтувати свою думку, та подати прохання про повторний розгляд звернення про оформлення візи. Апеляційний лист подається протягом двох місяців після отримання іноземцем та особою без громадянства рішення про відмову в оформленні візи.


Необхідні документи для оформлення віз

Для оформлення усіх типів віз, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України подаються:

1) паспортний документ, який повинен відповідати таким вимогам:

  • бути дійсним не менш як три місяці після задекларованої дати виїзду з території України;
  • містити не менше двох вільних сторінок;
  • строком дії не більше 10 років;

2) заповнена та підписана візова анкета. Візові анкети від імені недієздатних осіб подають їх законні представники. Особи, відомості про яких внесені до паспортного документа іноземця та особи без громадянства і які прямують разом з ним, подають окремі візові анкети. Візові анкети неповнолітніх осіб подаються за підписом одного з батьків або законного представника;

3) одна кольорова фотокартка розміром 35х45 мм;

4) дійсний поліс медичного страхування з покриттям витрат щонайменше на 30 000 євро або в еквіваленті іншою валютою. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави чи можливість отримати достатнє фінансове забезпечення у законний спосіб на території України. Зазначена вимога не застосовується до осіб, які користуються дипломатичним або службовим паспортом;

6) документ, що підтверджує сплату консульського збору, якщо інше не передбачено законодавством та міжнародними договорами України.

7) документ, який підтверджує мету запланованого перебування іноземцем або особою без громадянства в Україні, а саме:

для отримання візи типу В (транзитна віза) подається один з таких документів:

1) документ, що підтверджує транзитний проїзд (віза до третьої держави (у разі потреби), проїзний квиток тощо);

2) документ, що підтверджує транзитне перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом;

3) ліцензія на здійснення міжнародних перевезень, видана відповідним компетентним органом іноземної держави.

для отримання візи типу С (короткострокова віза) подається один з таких документів:

1) запрошення зареєстрованої в Україні юридичної особи, оформлене на офіційному бланку;

Примітки: запрошення повинне містити номер в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер, дату та підпис, прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання юридичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи;

2) нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи — громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України.

Примітки: запрошення повинне містити прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реквізити її паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства), адресу проживання, а також прізвище, ім’я, по батькові запрошеної особи, відомості про її дату та місце народження, громадянство, реквізити паспортного документа, місце проживання, мету поїздки, період запланованого відвідання України, кількість в’їздів та місце проживання в Україні, зобов’язання фізичної особи взяти на себе можливі витрати, пов’язані з перебуванням та виїздом з України запрошеної особи. До запрошення додаються копії паспортного документа та посвідки на постійне чи тимчасове проживання (для іноземців та осіб без громадянства) в Україні приймаючої сторони — фізичної особи;

3) запрошення державного органу, державної установи, державного підприємства, державної організації;

4) договір про перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, а також ліцензія на здійснення міжнародних перевезень;

5) посвідчення закордонного українця. Подружжя закордонного українця та його діти подають документ про підтвердження родинних відносин;

6) документи, що підтверджують туристичний характер поїздки;

7) запрошення закладу охорони здоров’я;

8) документ, що підтверджує здійснення іноземної інвестиції відповідно до законодавства щодо режиму іноземного інвестування на території України;

9) документ, що підтверджує право власності іноземця або особи без громадянства на нерухомість на території України;

10) запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для короткострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;

11) звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для короткострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;

12) звернення державних органів іноземних держав або міжнародних організацій;

13) постанова Центральної виборчої комісії про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;

14) підтвердний документ, що іноземець або особа без громадянства є чоловіком, дружиною, батьком, матір’ю, дитиною громадянина України.

для отримання візи типу Д (довгострокова віза) подається один з таких документів:

1) засвідчена копія дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Для іноземців та осіб без громадянства, працевлаштування яких відповідно до законодавства здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, замість такого дозволу подається трудовий договір (контракт), а для осіб, які мають статус закордонного українця, — трудовий договір (контракт) та посвідчення закордонного українця;

2) копія рішення про надання дозволу на імміграцію, виданого ДМС;

3) документ, що підтверджує належність до членів сім’ї особи, яку визнано біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист в Україні;

4) запрошення на навчання (стажування), видане вищим навчальним закладом та зареєстроване у порядку, встановленому МОН;

5) запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги;

6) запрошення релігійної організації, що погоджене з державним органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації, для довгострокового перебування з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи провадження іншої канонічної діяльності;

7) запрошення філіалу, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави, зареєстрованої в установленому порядку;

8) запрошення філіалу, відділення, представництва іноземного суб’єкта господарювання, зареєстрованого в установленому порядку;

9) запрошення філії або представництва іноземного банку, зареєстрованого в установленому порядку;

10) звернення іноземного засобу масової інформації щодо оформлення візи іноземному кореспондентові або представникові іноземного засобу масової інформації, що в’їжджає в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків;

11) звернення компетентних органів іноземних держав або міжнародних організацій щодо оформлення віз співробітникам дипломатичних представництв і консульських установ, міжнародних організацій та їх представництв, які в’їжджають в Україну для довгострокового перебування з метою виконання своїх службових обов’язків, і членам їх сімей;

12) запрошення відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних програм, програм у сфері волонтерської діяльності, для участі в яких іноземець або особа без громадянства прибули в Україну, або запрошення організації чи установи, що залучає до провадження своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики, разом з копією свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи;

13) документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України.

Примітки: якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України “Про міжнародне приватне право”. Документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості — на англійську мову;

14) документ, що підтверджує належність до членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, які мають посвідку на тимчасове проживання в Україні, копія відповідної посвідки на тимчасове проживання в Україні та документа, що підтверджує наявність в іноземця або особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні;

Примітки: документи, видані компетентними органами іноземної держави, повинні бути легалізовані, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову, а у разі відсутності такої можливості — на англійську мову.

15) інші документи, якщо це передбачено міжнародними договорами України.


Строки оформлення віз

У терміновому порядку — до п’яти робочих днів з дня отримання необхідних документів. Термінове оформлення візи здійснюється за бажанням іноземця або особи без громадянства та у строки, що визначаються закордонною дипломатичною установою України;

У звичайному порядку — до 10 робочих днів з дня отримання необхідних документів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Зазначений строк може бути продовжено до 30 робочих днів у разі необхідності проведення додаткових перевірок.

Строк дії віз

B (транзитна віза) - період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як на один рік;

С (короткострокова віза) – шість місяців або період, зазначений у документах, що є підставою для оформлення такої візи, але не більш як на п’ять років;

D (довгострокова віза) – 90 днів.


Консульський збір

За оформлення віз типу B, C, D закордонною дипломатичною установою України справляється консульський збір за тарифною ставкою 65 доларів США, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

За термінове оформлення віз чи оформлення їх у позаробочий час консульський збір справляється у подвійному розмірі.

У разі коли іноземна держава справляє за оформлення віз для громадян України консульський збір, що перевищує зазначену у пункті 23 цих Правил тарифну ставку, закордонною дипломатичною установою України за оформлення віз іноземцям, які є громадянами такої держави, справляється консульський збір з урахуванням принципу взаємності за погодженням з МЗС.

Інформацію щодо тарифів консульського збору можна знайти на веб-сторінці Посольства чи консульської установи України.

У разі відмови в оформленні візи консульський збір не повертається.

Оформлення віз здійснюється за нульовою тарифною ставкою консульського збору:

1) дітям до шести років;

2) закордонним українцям за умови пред’явлення посвідчення закордонного українця, іншому з подружжя закордонного українця, їх дітям;

3) особам, які в’їжджають в Україну у службових справах та користуються дипломатичним або службовим паспортом;

4) співробітникам іноземних дипломатичних представництв і консульських установ в Україні та членам їх сімей;

5) співробітникам міжнародних організацій та їх представництв в Україні, а також членам їх сімей;

6) співробітникам представництв держав при міжнародних організаціях, які мають штаб-квартиру в Україні і відповідно до статутних документів таких організацій чи відповідних міжнародних договорів користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, а також членам їх сімей;

7) главам та членам офіційних делегацій іноземних держав та особам, які їх супроводжують, які в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, МЗС;

8) почесним консулам України, іншому з подружжя почесного консула, їх неповнолітнім дітям;

9) особам, які в’їжджають в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих в установленому порядку, на запрошення державної установи, підприємства, організації, що є реципієнтом такого проекту;

10) працівникам аварійно-рятувальних сил іноземних держав, що в’їжджають в Україну з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на звернення ДСНС;

11) представникам іноземних військових формувань та установ, що в’їжджають в Україну у службових справах на запрошення відповідного державного органу;

12) офіційним спостерігачам від іноземних держав та міжнародних організацій, зареєстрованим Центральною виборчою комісією, на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та всеукраїнському референдумі;

13) іншим особам, які в’їжджають з метою забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер, за письмовим рішенням керівника закордонної дипломатичної установи України або департаменту консульської служби МЗС.


Режим вїзду на територію Автономної Республіки Крим 

Іноземці та особи без громадянства в’їжджають на територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополь України відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зокрема, визначено порядок в’їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї.

Відповідно до статті 10 Закону громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в’їзду-виїзду за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Водночас, в’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Станом на сьогодні відповідний проект порядку в’їзду іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію, розроблений Адміністрацією Державної прикордонної служби, перебуває на погодженні у причетних центральних органах виконавчої влади.

Таким чином, іноземцям з держав з візовим порядком в’їзду за отриманням візових документів слід звертатися до дипломатичних представництв або консульських установ України за кордоном.

Іноземці з держав з безвізовим порядком в’їзду можуть перебувати на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь України виключно за умови перетинання державного кордону в діючих пунктах пропуску через державний кордон України з проставленням відповідних відміток в паспортних документах або імміграційних картках.

Разом з тим, Законом внесено зміни до деяких нормативно-правових актів в частині відповідальності осіб за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, а саме:

1. Кримінальний кодекс України доповнено статтею 332-1

  • порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією транспортних засобів. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією транспортних засобів. Згадані вище дії, вчинені організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнено статтею 204-1 такого змісту:

  • порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

3. Статтю 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» доповнено абзацом такого змісту:

в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

  • якщо така особа намагається здійснити в’їзд через контрольні пункти в’їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в’їзду – виїзду;
  • доповнено статтею 14-1 такого змісту:
  • іноземцям та особам без громадянства, які прибули до контрольних пунктів в’їзду - виїзду з тимчасово окупованої території без відповідного дозволу, не дозволяється подальший проїзд та в найкоротший строк вони повертаються на тимчасово окуповану територію, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.

У разі неможливості негайного повернення іноземця або особи без громадянства вони перебувають у пункті контролю в’їзду - виїзду до їх повернення.

Таким іноземцям та особам без громадянства у паспортному документі проставляється відмітка про заборону в’їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні, прийнятому відповідно до частини третьої статті 13 цього Закону";

статтю 20 доповнено частиною четвертою такого змісту:

  • забороняється здійснення транзитного проїзду іноземців та осіб без громадянства через тимчасово окуповану територію.

Передбачений цим Законом правовий режим діятиме до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.


Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї:

Ключові моменти Порядку:

1. В'їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюється через контрольні пункти:

  • іноземців та осіб без громадянства — за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом ДМС;
  • громадян України — за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України «Про громадянство України» або статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», а громадян України, що не досягли 16-річного віку, — з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57.

2. Спеціальний дозвіл оформлюють територіальні органи Державної міграційної служби за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства.

Для отримання спецдозволу іноземець або особа без громадянства подає:

  • заяву;
  • паспортний документ;
  • документ, що підтверджує перебування в Україні на законних підставах;
  • копію сторінки документа з особистими даними з перекладом на українську мову;
  • документи, що підтверджують мету в'їзду на окуповану територію;
  • документ, що підтверджує достатність фінансового забезпечення для перебування в Україні;
  • три фото 35x45мм.

3. За порушення порядку в'їзду на окуповану територію та виїзду з неї особи притягуються до відповідальності.


Для оформлення е-Візи необхідно

  1. Зареєструватись на веб-платформі МЗС.
  2. В режимі онлайн заповнити анкету, завантажити фотокартку та скановані копії документів (паспорт, запрошення та ін.), сплатити онлайн банківською карткою консульський збір.
  3. Отримати готову е-Візу на електронну пошту (надсилається у форматі pdf).
  4. Для в’їзду в Україну потрібно роздрукувати отриману е-Візу та пред’явити разом з паспортом прикордонним органам України (е-Віза дійсна для в’їзду у міжнародних пунктах пропуску через державний кордон).

Переваги е-Віза:

  • дистанційне подання документів у будь-який зручний час та отримання е-Візи без необхідності відвідування консульської установи;
  • можливість онлайн відстеження стану оформлення е-Візи;
  • централізоване оформлення усіх е-Віз в МЗС України;
  • постійна інформаційна підтримка заявників на [email protected];
  • час оформлення – до 9 робочих днів;
  • вартість – 85 дол. США;
  • строк дії – разова до 30 днів.

Ознайомитися з повним текстом чинної редакції Вимог до оформлення віз в електронному вигляді.

едінбург - e-віза



Питання імміграції в Україну регулюється наступними документами:

Особами, які постійно проживають за межами України, заяви про надання дозволу на імміграцію подаються до закордонних дипломатичних установ України за місцем постійного проживання.

Як подати

Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.

За неповнолітніх осіб, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

Якщо іммігрує один з батьків, якого (яку) супроводжують неповнолітні діти, він (вона) повинен подати заяву чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дітей разом з батьком (матір'ю). У випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати рішення відповідного державного органу про залишення дітей при батькові (матері). Зазначене рішення має бути легалізоване консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Дозвіл на імміграцію в Україну надається в межах квоти імміграції

Квота імміграції встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів:

  • діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
  • висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
  • особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану у порядку, визначеному Кабінетом МіністрівУкраїни;
  • особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;
  • особи, які раніше перебували в громадянстві України;
  • батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти;
  • особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхні батьки, чоловіки (дружини) та неповнолітні діти, які проживають разом з ними;
  • особи, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

  • одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;
  • особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
  • особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
  • особам, імміграція яких становить державний інтерес для України;
  • закордонним українцям, подружжям закордонних українців, їх дітям у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України.

Для отримання дозволу на імміграцію разом із заявою (форма заяви) встановленого зразка подаються:

1. копія документа, що посвідчує особу (підтверджує громадянство (підданство) чи статус особи без громадянства);

2. три фотокартки розміром 35х45мм;

3. документ про місце проживання (в Україні та за кордоном);

4. документально підтверджені відомості про склад сім'ї (копії свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо);

5. документ, виданий лікувально-профілактичним закладом, про те що, особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я. Особи, які постійно проживають за межами України, подають документ, виданий лікувальним закладом держави за місцем проживання, який підлягає легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

УВАГА! Згаданий документ не подається:

  • особами, які є одним з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітьми і батьками громадян України;
  • особами, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

6. довідка, видана компетентним органом держави попереднього проживання або її дипломатичним представництвом чи консульською установою в Україні, про відсутність судимості. У виняткових випадках такі відомості можуть бути отримані Департаментом чи територіальнимиорганамиіпідрозділами шляхом надсилання відповідного запиту компетентниморганам іноземних держав, з якими укладено договір про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах

УВАГА! Згаданий документ не подається:

  • особами, які є одним з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітьми і батьками громадян України;
  • особами, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

7. квитанція про сплату державного мита або консульського збору, якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством передбачена їх сплата, або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.

Відповідно до категорії іммігрантів додатково подаються наступні документи:

  • для діячів науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України – документ, що підтверджує підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади України
  • для висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України – копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим у переліку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики;
  • для осіб, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України – копія документа про державну реєстрацію іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;
  • для осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України та осіб, які є одним з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітьми і батьками громадян України - копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з громадянином України;
  • для осіб, які раніше перебували в громадянстві України – документ, який підтверджує, що особа раніше перебувала в громадянстві України;
  • для осіб, які є батьками, чоловіком (дружиною) іммігранта та його неповнолітніми дітьми – копії документів, що засвідчують їх родинні стосунки з іммігрантом, і документ про те, що іммігрант не заперечує проти їх імміграції та гарантує їм фінансове забезпечення на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого в Україні;
  • для осіб, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхнім батькам, чоловіку (дружині) та неповнолітнім дітям, які проживають разом з ними – копія документа, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня надання їй статусу біженця в Україні чи притулку в Україні;
  • для осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
  • для осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України – копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами Україниабопровстановленнянад ними опіки чи піклування громадянина України;
  • для осіб, особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням – документи, які підтверджують, що вони або хоча б один з їх батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України «Про правонаступництво України», а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР);
  • для осіб, імміграція яких становить державний інтерес для України – подання центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України.

У разі необхідності відповідні територіальні органи іпідрозділи, які забезпечують провадження у справах з питаньімміграції, можуть затребувати інші документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це несуперечить Закону України «Про імміграцію», а такожзапросити для бесіди заявників чи інших осіб.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше непередбачено міжнародними договорами України. Копії цих документів, а також письмове підтвердження згоди на імміграцію та гарантії приймаючих осіб, передбачені пунктом 6 частини сьомої статті 9 Закону України «Про імміграцію» подаються нотаріально засвідченими. Документи, відомості за якими можуть змінюватися, можуть бути подані протягом шести місяців від дня їх видачі.

У разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається. Термін розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати одного року з дня її подання.

Захист прав та інтересів громадян закордоном

Хто має право на консульське обслуговування за кордоном?

Всі громадяни України, які того потребують, безвідносно до статусу і мети їхнього перебування за кордоном.

Що робити у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання?

Видатки за надання лікарської допомоги надає виключно страхова компанія, з якою укладено відповідний договір страхування. Надійність страхової компанії гарантує допомогу у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання. Законодавство України не передбачає можливості відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат, пов’язаних із лікуванням громадян України під час їх перебування за кордоном. У разі відсутності договору страхування, всі зазначені витрати оплачуватимуться постраждалим (важкохворим) особисто або його родиною. Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковою вимогою Закону України «Про туризм».

У випадку госпіталізації, окрім дій, передбачених укладених вами договором про страхування, необхідно, за бажанням та за першої можливості, повідомити про госпіталізацію (особисто, через працівників госпіталю, рідних і знайомих) Посольство (консульство) України в іноземній країні. Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у взаємодії з вашим страховиком (його агентом в країні перебування), адміністрацією госпіталю, представниками компетентних органів іноземної країни, якщо ваша травма стала наслідком дій чи бездіяльності інших осіб, та надасть вам сприяння у отриманні компенсацій, якщо вони передбачені законодавством іноземної країни.

Якщо ви отримали травму внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про оплату вартості послуг вашого перевезення до України. Таке рішення приймається виключно за умови відсутності можливості здійснити перевезення коштом страхової компанії, а також відсутності у вас та вашої родини коштів для самостійної оплати вартості перевезення.

Для одержання відповідної допомоги громадяни України особисто або через своїх законних представників звертаються до закордонної дипломатичної установи з письмовою заявою. Рішення про надання зазначеної допомоги приймається керівником закордонної дипломатичної установи за умови подання заявником документів, які підтверджують, що постраждалий є громадянином України, та документів, виданих компетентними органами держави перебування на підтвердження фактів, викладених у письмовій заяві, які засвідчують необхідність надання допомоги.

Оскільки допомога надається тільки громадянам України, для прискорення підтвердження вашої належності до громадянства України, рекомендуємо мати при собі, а також залишити рідним в Україні копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують ваше громадянство.

Розгляд вказаного питання здійснюється за заявою найближчих за ступенем спорідненості родичів потерпілого (дружини, повнолітніх дітей (рідних або усиновлених), рідних братів та сестер тощо) та на підставі документів, що засвідчують особисті родинні стосунки з потерпілим, і підтверджують неспроможність родичів здійснити оплату вартості послуг з транспортування важкохворого в Україну за власний рахунок (довідка про склад сім’ї, довідки про розмір доходів хворого та членів його родини тощо). Вищезазначені документи мають бути видані виключно уповноваженими органами та установами України.

Що робити, коли ви стали жертвою злочину?

Терміново звернутися до представників правоохоронних органів іноземної країни, а також повідомити про це Посольство (консульство) України в іноземній країні.

Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у вирішенні питань вашої взаємодії з представниками правоохоронних органів, простежить за дотриманням офіційними органами іноземної держави ваших прав, передбачених національним законодавством іноземної країни та міжнародними договорами, що діють у міжнародних стосунках між цією державою і Україною. Офіційне розслідування може зайняти багато часу, а відтак – вам необхідно буде самостійно подбати про юридичне представництво у вашій справі із залученням послуг місцевих адвокатів. Посольство (консульство) не може бути вашим представником під час досудового розслідування та під час судового процесу.

Якщо в результаті злочину ви залишилися без документів і грошей, вам необхідно звернутися з письмовою заявою особисто або через ваших законних представників до закордонної дипломатичної установи України в країні, де ви перебуваєте. До заяви необхідно надати документи, видані компетентними органами іноземної країни, що підтверджують факти, викладені у заяві (протоколи, довідки тощо).

У випадку, якщо ви залишилися без засобів до існування внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, якщо ви стали жертвами торгівлі людьми, або опинилися в ситуації, що становить загрозу вашому життю чи здоров’ю, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про надання одноразової допомоги тощо (через погодження з МЗС та Мінфіном), або звернутися до МЗС з метою клопотання перед Мінфіном України щодо виділення відповідних бюджетних коштів.

Допомога надається тільки у разі підтвердження громадянства України. Для прискорення отримання такого підтвердження рекомендуємо мати при собі, залишити рідним в Україні чи зберегти іншим чином (наприклад – на віддаленому інтернет-сервері) копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують громадянство України.

Для повернення в Україну вам буде оформлено, після відповідної перевірки, посвідчення особи на повернення в Україну.

Як діяти громадянам України та іноземцям, які постійно мешкають в Україні, у разі незаконного вивезення їх дітей за кордон з метою встановлення їх місцезнаходження, повернення в Україну або відновлення права доступу до них?

Якщо дитина незаконно вивезена з України до країни, у відносинах з якою для України може застосовуватись Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, заявники мають діяти відповідно до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

У разі вивезення дитини до країни, у відносинах з якою не застосовується згадана Конвенція, але діє угода про правову допомогу, передбачається визнання та виконання в такій країні рішень українських судів.

У разі вивезення дитини до країни, яка не є стороною згаданої Конвенції, або це питання не врегульовано двосторонніми угодами, заявникам слід вирішувати питання шляхом подачі позову до суду країни перебування дитини. Закордонною дипломатичною або консульською установою України заявникам на їх звернення буде роз’яснено процедуру подачі позовної заяви та надано контактні дані адвокатів, які могли б представляти інтереси заявників в суді країни акредитації.

Як діяти у разі виникнення надзвичайної ситуації?

У разі виникнення надзвичайної ситуації, яка загрожує вашому життю і здоров’ю під час перебування за кордоном (катастрофи, стихійні лиха тощо), необхідно зберігати спокій, діяти рішуче, але обачно, виконувати всі вказівки компетентних органів країни перебування, які здійснюють реагування на надзвичайну ситуацію (зокрема – визначають безпечні шляхи евакуації, місця збору постраждалих, встановлюють правила поведінки та порядок дій у цих місцях, визначають черговість евакуації, регулюють отримання допомоги тощо).

Кожна дипломатична (консульська) установа України за кордоном має визначені телефони "гарячих ліній" для зв’язку з установою у випадку виникнення загрози життю і здоров’ю громадян України, які перебувають у межах її відповідальності. Наполегливо рекомендуємо перед виїздом занотувати ці номери і завжди мати їх напоготові. У випадку неможливості встановлення зв’язку за цими номерами громадянам (або їх рідним чи близьким) необхідно звернутися за телефоном «гарячої лінії» МЗС: +38 044 238 16 57, яка функціонує цілодобово.

Працівник консульської служби надасть вам необхідну допомогу у здійсненні евакуації із зони лиха (координація та контроль за включенням вас до евакуаційних списків у разі організованої евакуації компетентними органами іноземної країни, надання допомоги у бронюванні та придбанні квитків для повернення в Україну), документуванні для повернення в Україну у разі втрати документів, здійсненні зв’язку з місцевими органами влади у випадку необхідності.

Що робити, коли вас затримали правоохоронні органи іноземної країни?

Вимагати, щоб про факт вашого затримання правоохоронні органи іноземної держави невідкладно інформували дипломатичну або консульську установу України в цій країні (Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року).

У випадку затримання необхідно дотримуватися таких простих правил:

  • поводитися з представниками правоохоронних органів спокійно, ввічливо, не чинити опору та уникати дій, що можуть бути розцінені як провокативні;
  • слід усвідомлювати, що наявність візи не гарантує допуск на територію іноземної держави. При цьому, відмова у в’їзді у більшості випадків може бути оскаржена в адміністративному та/або судовому порядку за допомогою місцевого адвоката, сприяння якого може бути вирішальною у врегулюванні інциденту;
  • громадянин України має законне право наполягати на отриманні детальних, в т.ч. письмових пояснень щодо причини інциденту, а також на контакті з Посольством або консульством України для отримання консульського захисту, метою якого є забезпечення користування громадянином України всіма правами, передбаченими законами іноземної держави та її міжнародними договорами.

Відповідно до вимог Консульського статуту України консул зобов’язаний стежити за тим, що відносно громадянина України, якого взято під варту (заарештовано), затриманого за підозрою у вчиненні злочину, чи щодо якого вжиті інші заходи, які обмежують його свободу, а також щодо громадянина, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, чи стосовно якого застосовано інші заходи судового або адміністративного впливу, було дотримано законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування.

Консул зобов’язаний, на прохання заінтересованих осіб і за своєю ініціативою, відвідувати громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі в іншій формі або відбувають покарання. Консул зобов’язаний стежити, щоб таких громадян тримали в умовах які відповідають правилам гігієни і санітарії, і щоб вони не зазнавали жорстокого або такого, що принижує людську гідність, поводження.

За всіх обставин консул зобов’язаний домагатися особистої зустрічі з громадянином України, щоб упевнитися в тому, що права і інтереси цього громадянина не порушуються. Для виконання зазначених обов’язків консул звертається у кожному конкретному випадку до компетентного органу країни перебування, який, керуючись двосторонньою угодою чи Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 року, розглядає таке клопотання.

Що робити у випадку потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду в одній з країн Європейського Союзу?

Збираючись у подорож до будь-якої країни, необхідно заздалегідь володіти інформацією про особливості не лише правил дорожнього руху в цій країні, але і про те, як здійснюється оформлення дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ви стали учасником ДТП в країнах ЄС, необхідно: 

  • ввімкнути сигнальні вогні, а також розставити навколо аварії попереджувальні знаки, не залежно від того, хто винний у ДТП;
  • якщо в результаті ДТП є постраждалі, травмовані люди, негайно викликати швидку допомогу. Надати постраждалим першу невідкладну допомогу;
  • обов’язково зателефонувати на номер «112» і повідомити про ДТП;
  • якщо є свідки ДТП, необхідно записати номери телефонів і контактні дані хоча б трьох з них. Це може допомогти слідчим становити винних в аварії. Необхідно заповнити також форму-повідомлення про ДТП. Як правило, бланки таких форм є у кожного автомобіліста. Якщо така форма відсутня, необхідно записати номери і марки автомобілів, які стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди;
  • нічого не підписуйте, не прочитавши та не усвідомивши зміст запропонованого документа! Лише у тому випадку, якщо ви повністю прочитали і зрозуміли його, згодні з його змістом – можете поставити свій підпис;
  • у вас на руках повинна бути так звана «Зелена карта» – поліс страхування для власника транспортного засобу. Ви і людина, яка була за кермом іншого автомобіля, учасника ДТП, маєте обмінятися номерами «Зеленої карти» або пред’явити сам поліс. Зробіть фото «Зеленої карти» іншого учасника ДТП на свій телефон. Також, ви повинні дати можливість іншому учаснику ДТП сфотографувати вашу «Зелену карту»;
  • необхідно також сфотографувати місце пригоди, автомобілі і учасників ДТП;
  • якщо на території країни, де трапилась ДТП, законодавством передбачена видача копії протоколу дорожньої поліції, вам її неодмінно нададуть;
  • коли ДТП буде оформлене інспектором дорожньої поліції, вам необхідно одразу надати інформацію про аварію за номером телефону, зазначеному на «Зеленій карті», а також у свою страхову компанію, що б у вас була можливість отримати компенсацію за надану вам матеріальну шкоду.

Що потрібно робити рідним/знайомим у випадку загибелі або смерті громадян України за кордоном?

Якщо Вам стало відомо про смерть громадянина України від туроператора або з будь-яких інших джерел, необхідно повідомити про факт смерті на «гарячу лінію» МЗС України за телефоном + 38 044 238 16 57, на «гарячу лінію» Посольства чи Консульства України у країні, де сталася смерть (номер телефону зазначено на титульній сторінці веб-порталу установи), або надіслати повідомлення на адресу електронної пошти [email protected].

Інформація, які передаватиметься про померлого/загиблого до МЗС, Посольства чи консульства України має бути, по можливості, максимально повною і включати:

ПІБ;

дату народження;

місце проживання в Україні;

номер паспорта для виїзду за кордон;

дані про найближчих рідних та їхні контактні дані (в Україні чи за кордоном).

У разі відсутності контактних даних рідних померлого/загиблого, консул звертається до органів МВС України для розшуку рідних і повідомлення їх про смерть/загибель.

Після отримання повідомлення про смерть, консул негайно зв'язується з відповідними місцевими органами влади та медичним закладом у країні перебування.

В залежності від законодавства країни перебування і умов, за яких сталася смерть/загибель, її факт буде зареєстрований компетентними органами цієї країни, або українським посольством чи консульством.

У чому зможе допомогти консул:

  • Повідомити про смерть/загибель найближчих рідних та компетентні органи України.
  • Надати рідним список місцевих ритуальних агентств (якщо такі є) для поховання в Україні або в країні, де сталася смерть/загибель.
  • Поінформувати про вартість поховання (кремації) в країні, де сталася смерть/загибель, або репатріації тіла (праху) і майна покійного в Україну.
  • Роз’яснити рідним/знайомим відповідні положення іноземного та українського законодавства, надати сприяння у оформленні та засвідченні необхідних документів.
  • Порадити рідним в Україні, яким чином можна переказати кошти для оплати необхідних витрат.
  • Вжити заходи для збереження майна, що залишилося після смерті/загибелі громадянина України.
  • Отримати від найближчих рідних їхній дозвіл на поховання померлого/загиблого на території іноземної держави у разі прийняття ними такого рішення та дозвіл місцевих компетентних органів на поховання тіла.
  • Витребувати в іноземних компетентних органах інформацію щодо результатів розслідування обставин смерті/загибелі з метою подальшого залучення рідними, в разі згоди, адвоката.
  • Інформувати рідних та компетентні органи про рейс (у разі повітряного перевезення) або маршрут (у разі доставки наземним транспортом), яким здійснюватиметься доставка тіла або праху в Україну.

У яких питаннях, пов’язаних зі смертю близької Вам людини, консул не має повноважень:

  • Безпосередньо розслідувати причину смерті або можливого злочину.
  • Давати оцінку або визначати достовірність викладених в іноземних офіційних документах фактів.
  • Залагодити страхові претензії від імені родини покійного.
  • Оплачувати будь-які рахунки або борги покійного.
  • Зареєструвати смерть та видати українське свідоцтво, якщо смерть вже була зареєстрована компетентними органами іноземної держави.
  • Визначати спосіб та місце поховання померлого у разі розбіжності думок найближчих рідних щодо зазначеного.

Поради громадянам України:

  • перед від’їздом за кордон рекомендується застрахуватися для відшкодування витрат, пов’язаних із можливими надзвичайними обставинами за межами України (варто оформити повне медичне страхування та страхування на випадок смерті). Під час погодження з агентом страхової суми полісу доцільно враховувати вартість відповідних послуг у різних країнах світу;
  • відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання покладається на виконавця волевиявлення померлого або здійснюється найближчими родичами чи іншою особою, яка зобов’язалася поховати померлого. Таким чином, за відсутності або недостатності відповідного страхування витрати на репатріацію тіла або доставку праху покладаються на виконавця волевиявлення або найближчих родичів померлого;
  • якщо страхова сума недостатня для необхідних виплат, а рідні не мають відповідних коштів, що підтверджується документами, виданими уповноваженими органами та установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати, сестри), закордонні дипломатичні установи та МЗС можуть розглянути можливість відшкодування послуг ритуальних служб за рахунок державних коштів відповідно до Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2012 року № 651. Виходячи із наявних можливостей, оригінали документів щодо неспроможності самостійно оплатити послуги ритуальних служб разом із заявою на ім’я керівника українського посольства або консульства можуть бути подані до української дипломатичної установи особисто, надіслані поштовим відправленням до цієї установи або до Департаменту консульської служби чи представництва МЗС в регіонах. Для прискорення опрацювання заяв наші дипломатичні і консульські установи готові прийняти відскановані копії згаданих документів за умови отримання оригіналів з першою нагодою.

Як стягнути аліменти з осіб, що проживають за кордоном?

Якщо йдеться про стягнення аліментів з особи, яка проживає у країні, для якої є чинною Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, вчинена у м. Нью-Йорк у 1956 році, заявники мають діяти відповідно до порядку, визначеному «Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном».

У разі вивезення дитини до країни, у відносинах з якою не застосовується згадана Конвенція, але діє угода про правову допомогу, передбачається визнання та виконання в такій країні рішень українських судів.

У разі вивезення дитини до країни, яка не є стороною згаданої Конвенції, або це питання не врегульовано двосторонніми угодами, заявникам слід вирішувати питання шляхом подачі позову до суду країни перебування дитини. Закордонною дипломатичною або консульською установою України заявникам на їх звернення буде роз’яснено процедуру подачі позовної заяви та надано контактні дані адвокатів, які могли б представляти інтереси заявників в суді країни акредитації.

Чим можуть допомогти консульські установи України за кордоном з питань захисту прав та законних інтересів громадян?

Згідно з Консульським статутом України:

  • консул вживає заходів, щоб громадяни України у повній мірі користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами;
  • консул може поінформувати про особливості законодавства країни перебування, надати консультативну допомогу з питань зносин з офіційними установами консульського округу;
  • консул може надати громадянину України, у разі захворювання, адреси та номери телефонів місцевих лікарень та, за бажанням громадянина, повідомити про це його рідних;
  • якщо з громадянином України трапилась надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України у державі перебування.
  • у випадку арешту громадянина України, він має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про свій арешт консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув'язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування та щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії;
  • на прохання громадянина консул може також зв'язатися з його родиною;
  • на даний час запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією; у разі втрати паспортів консульські установи України у стислі терміни вирішують безпосередньо з територіальними підрозділами Державної міграційної служби України питання підтвердження особи громадянина з метою подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну.

Водночас, необхідно пам'ятати, що під час перебування за кордоном кожний громадянин України зобов'язаний неухильно дотримуватися законодавства країни перебування.

Яким чином може допомогти консул у випадку арешту/затримання громадянина України за кордоном:

  • вжити заходів для надання правової допомоги, на яку мають право за законом затримані/заарештовані громадяни України;
  • сповістити родину громадянина України про його затримання або арешт та повідомити надані місцевою владою деталі та причини арешту;
  • отримати інформацію щодо кваліфікації справ громадян України;
  • сприяти у отриманні інформації від місцевих органів виконання покарань та юриспруденції;
  • надати громадянам України та членам їх сімей контакти місцевих адвокатів;
  • сприяти членам родин ув’язнених громадян в організації побачень з ними у місцях позбавлення волі;
  • відвідати арештованого або затриманого громадянина України у місці утримання за умови, що Україна має закордонне представництво у визначеній країні і консул має акредитацію в цій країні;
  • забезпечити передачу коштів арештованому українцю (тільки у разі наявності відповідного дозволу керівництва пенітенціарного закладу);
  • сприяти доведенню до відома керівництва в’язниці інформації про проблеми зі здоров’ям утримуваного громадянина України (якщо такі є);
  • направити до керівництва пенітенціарного закладу обґрунтовані скарги щодо надання неякісної медичної допомоги та можливої дискримінації утримуваних громадян України;
  • забезпечити репатріацію або депортацію громадян України після їх звільнення.

До кого звернутися громадянину України з метою надання консульською службою допомоги з питань захисту прав, порушених на території іноземних держав?

Звернення, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», слід адресувати до закордонних дипломатичних установ України, перелік яких розміщено за наступними посиланнями на Веб-сторінці МЗС України в Інтернеті:

Консульські установи України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/consulates

Посольства України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies

Нештатні (почесні) консульства України - http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/honorary-consulates

ВАЖЛИВО! У письмовій заяві має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника, викладено суть порушеного питання, заява має бути підписана із зазначенням дати. Рекомендується додавати копії наявних документів, що підтверджують зазначені у заяві факти, а також містять відомості про зазначення в латинській транслітерації прізвища та ім’я особи, права якої порушено.

Консульська служба МЗС України також буде готова розглянути Ваше звернення, отримане на електронні адреси [email protected], [email protected], та доручити відповідній закордонній дипломатичній установі України вжити відповідних заходів у межах компетенції.

Чи може МЗС України розшукати моїх родичів – іноземних громадян, з якими втрачений зв’язок?

Допомогу з розшуку та відновлення родинних зв’язків, втрачених внаслідок збройних конфліктів, стихійного лиха, техногенних катастроф, сучасних міграційних процесів, інших екстремальних ситуацій громадянам України безкоштовно надає Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України (01004, Київ, вул. Пушкінська 30, тел. тел.: +38 044 235 01 57, факс: +38 044 288 16 58, електронна пошта: [email protected].

Чи може МЗС України розшукати громадянина України, який поїхав за кордон і про якого тривалий час відсутні відомості?

Для розшуку громадян України, які зникли безвісти за кордоном, потрібно звернутися із заявою до органів МВС України за місцем проживання, які ініціюють проведення розшуку в іноземних державах безвісно відсутніх осіб.

У разі перебування розшукуваного громадянина на консульському обліку – консульська установа України може повідомити таку особу про те, що його шукають та надати йому інформацію про осіб, які звернулися до МЗС з такою заявою.

Якими іншими важливими рекомендаціями слід керуватися під час перебування за кордоном?

Неухильно дотримуватися строків перебування за кордоном: виїхати з країни до закінчення терміну дії візи, а у разі неможливості, завчасно звернутися до компетентних органів країни перебування щодо продовження термінів її дії.

У разі затримання чи обмеження Вашої свободи у будь-якій формі вимагайте невідкладної зустрічі з консулом України.

ВАЖЛИВО! Якщо Вам пропонують «привабливу» роботу за кордоном (танцівницею, офіціанткою, прибиральницею в барі чи ресторані, гувернанткою тощо), Ви можете стати об'єктом уваги злочинців, які займаються торгівлею людьми. Відсутність знань про країну, умови перебування та працевлаштування в ній не повинна спонукати Вас довіряти свою долю сумнівним посередницьким структурам, які заробляють на «перепродажу» робочої сили закордонним замовникам.

Пам'ятайте! Консульські установи України за кордоном завжди допоможуть Вам вибрати належні правові шляхи вирішення проблем, що виникли під час перебування за кордоном.

ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ!

Що не входить до сфери компетенції консула:

  • оплата медичних та лікарняних рахунків та рахунків за проживання та розміщення;
  • функції адвокатів, юридичних консультантів, будь-яких інших правових послуг, туристичних агентів тощо,
  • надання грошових позик та переказів коштів громадянам України;
  • внесення застав або сплата штрафів за громадян України;
  • створення перешкод судовому розгляду країни перебування або нехтування місцевим законодавством;
  • втручання або посередництво у справах цивільного або комерційного характеру;
  • надання юридичних консультацій або ініціювання судових процесів на вимогу громадян України;
  • виступати поручителем або спонсором українців;
  • забезпечення поселення, працевлаштування громадян України;
  • надання послуг щодо отримання посвідки на проживання за кордоном громадян України чи іноземного громадянства;
  • надання послуг перекладача, пересилання листів, телефонних, факсимільних та будь-яких інших особистих послуг.

 У разі порушення законів країни перебування консул не може звільнити Вас від відповідальності!


Візові питання

Який порядок оформлення віз для в’їзду в Україну?

З інформацією про порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства віз для в’їзду в Україну, в т.ч. переліком необхідних супровідних документів, можна ознайомитися на веб-сторінці МЗС.

У яких випадках оформлюються візи для в’їзду в Україну в пунктах пропуску через державний кордон?

Підрозділи МЗС України в пунктах пропуску через державний кордон в міжнародних аеропортах «Бориспіль» і «Одеса» оформлюють:

1. короткострокові візи (тип «С») для разового в’їзду в Україну на строк до 15 днів:

  • з дипломатичною або службовою метою за клопотанням державних органів України;
  • з метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в Україні за клопотанням Державної служби з надзвичайних ситуацій;
  • з метою невідкладного медичного лікування або участі в похованні близького родича, що підтверджується відповідними документами;
  • пілотам та іншим членам екіпажів повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, за наявності ліцензії пілота або посвідчення (сертифіката) члена екіпажу, що передбачені Додатком 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.

2. транзитні візи (тип «В») для разового в’їзду в Україну на строк до 5 днів членам екіпажів іноземних суден, що перебувають в українських портах, за наявності виписки з суднової ролі.

Детальніше про порядок оформлення віз в міжнародних аеропортах.

Як оформлюються е-Візи?

Іноземці-громадяни визначених держав можуть звернутися до МЗС з клопотанням про оформлення віз в електронному вигляді, детальніше – на веб-сторінці МЗС.

Чи може іноземець/особа без громадянства отримати візу типу D в Україні, якщо змінилася мета перебування?

Відповідно до чинного законодавства України довгострокові візи для в’їзду в Україну (тип D) оформлюються виключно закордонними дипломатичними установами України.

Чи можливо продовжити строк дії візи?

Строк дії візи не продовжується. Водночас, іноземці та особи без громадянства можуть звернутися за продовженням строку дозволеного перебування в Україні до територіальних органів Державної міграційної служби України відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

 Більше інформації щодо продовження строку перебування – на веб-сторінці ДМС України.


Питання громадянства

Чи може особа сама ініціювати втрату громадянства України?

Ні. Втрата громадянства ініціюється відповідними органами державної влади: якщо особа проживає на території України, то подання про втрату готується органами внутрішніх справ України, а якщо вона постійно проживає за кордоном – МЗС, дипломатичними представництвами і консульськими установами України.

Чи може особа оформити вихід з громадянства України, якщо в неї відсутній закордонний паспорт?

Так, може. В такому випадку видаються відповідні довідки, що підтверджують наявність у такої особи громадянство України.

Чи може неповнолітня дитина сама подати документи на вихід з громадянства України?

Ні. Неповнолітня дитина може вийти з громадянства України лише за клопотанням одного з батьків. Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватись лише за їхньою згодою.

Чи підтверджується факт наявності в дітей громадянства України, які були вписані в закордонні паспорти батьків?

Ні, самі по собі відомості про дитину у паспорті громадянина України не підтверджують прямо факт перебування дитини в громадянстві України.

Чи можна отримати дублікат довідки для набуття дитиною громадянства України на території України?

Ні. Дублікат довідки (так. зв. «довідку на довідку») можна отримати лише у тій дипломатичній установі, де вона була першочергово видана.

Чи може дитина вийти з громадянства України за клопотанням батьків, які вже вийшли з громадянства України та набули іноземне громадянство?

Так. Дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вже вийшов з громадянства України.


Паспортні питання

Які документи потрібно подавати до закордонної дипломатичної установи України для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв’язку з закінченням терміну дії наявного паспорта, у зв’язку з відсутністю у ньому вільних сторінок, непридатності паспорта до подальшого використання чи виявлення помилки в інформації, що внесена до паспорта?

  • заяву-анкету, яка формується в електронній формі консульською посадовою особою під час подачі документів;
  • одну фотокартку розміром 10х15 сантиметрів за умови оформлення паспорта особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу);
  • документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України тощо);
  • відмітка в паспорті або будьякий документ, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном. При цьому термін та мета перебування за кордоном не має значення;
  • квитанція про сплату консульського збору або оригінал і копію документа, що підтверджує право на звільнення повністю або частково від його сплати. При цьому, інформацію щодо тарифів консульського збору, що справляється за оформлення паспорта, можливо отримати на вебсторінці посольства чи консульства України за кордоном, до якого подаватимуться документи;
  • закордонний паспорт, що підлягає обміну або документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну.

Які документи потрібно подавати до закордонної дипломатичної установи України для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон дітям до 16-ти років?

  • заяву-анкету, яка формується в електронній формі консульською посадовою особою під час подачі документів, одного з батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників або інших представників та окрема заява другого з батьків (у випадках його відсутності в момент подачі документів засвідчується нотаріально). Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства;
  • одну фотокартку розміром 10х15 сантиметрів за умови оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу);
  • документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
  • свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше);
  • довідка про реєстрацію особи громадянином України (оформлюється в закордонній дипломатичній установі України для дітей, які народилися після 01.03.2001 р.);
  • будь-який документ або відмітка в паспорті, що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном. При цьому термін та мета перебування за кордоном не має значення;
  • Консульський збір за оформлення закордонного паспорта дітям до 16ти років не стягується.

При оформленні закордонного паспорта дитині, яка проживає з одним із батьків, необхідно додати також оригінал або засвідчену в установленому порядку копію одного з таких документів:

  • свідоцтво про смерть другого з батьків;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним.

Яким чином документуються новонароджені за кордоном діти (громадяни України)?

Незалежно від віку, кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.

Яким чином здійснити за кордоном обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв’язку зі зміною інформації (наприклад, прізвища), внесеної до попереднього паспорта?

У таких випадках обмін паспорта за кордоном здійснюється громадянам України, які постійно проживають за кордоном: отримали дозвіл компетентних органів України на постійне проживання за кордоном.

До загального комплекту документів додатково додаються документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну:

  • свідоцтво про шлюб;
  • свідоцтво про переміну імені;
  • свідоцтво про розірвання шлюбу тощо.

ВАЖЛИВО! Документи, видані компетентними органами іноземних держав, подаються легалізованими або засвідчені апостилем (якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України) разом із нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

ВАЖЛИВО! Громадянам України, які зареєстровані на території України та тимчасово перебувають за кордоном, при зміні прізвища мають протягом одного місяця здійснити обмін паспорта громадянина України (так званого «внутрішнього паспорта») виключно за місцем реєстрації в Україні.

Оформлення паспорта громадянина України в цьому випадку закордонними дипломатичними установами України законодавством України не передбачено.


Голосування громадян за кордоном

Як дізнатися про місцезнаходження закордонних виборчих дільниць, а також про час і місце голосування?

Перелік дільниць.

Крім того, під час виборчого процесу Міністерство закордонних справ України та закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, оприлюднюють на своїх офіційних веб-сторінках відомості про час і місце голосування та про місцезнаходження відповідних виборчих дільниць.

Які умови для голосування на виборах за межами України?

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави, а також перебування чи неперебування на консульському обліку в закордонній дипломатичній установі України.

Для того, щоб виборцю реалізувати своє право голосу за межами України, необхідно:

  • бути включеним до списку виборців на закордонній виборчій дільниці, яка знаходиться на території відповідної іноземної держави;
  • особисто прибути на відповідну закордонну виборчу дільницю в день голосування;
  • мати при собі документ, що підтверджує громадянство України та є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонній виборчій дільниці (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України).

На виборах народних депутатів України на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в’їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Звертаємо увагу, що на закордонних виборчих дільницях місцеві вибори не проводяться.

Які існують механізми голосування українців за кордоном?

Як в Україні, так і за її межами, кожний виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється.

Які документи є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонній виборчій дільниці?

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України.

На виборах народних депутатів України на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в'їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Чи можливо отримати виборчий бюлетень на виборчій дільниці, яка розташована на території України, на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон?

Ні, отримати виборчий бюлетень на звичайній виборчій дільниці на території України за таким паспортом неможливо.

Виключно паспорт громадянина України для виїзду за кордон є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонних виборчих дільницях.

Хто включається до списку виборців на закордонній виборчій дільниці?

До списку виборців на закордонній виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років та які за своєю виборчою адресою згідно з даними Державного реєстру виборців відносяться до цієї закордонної виборчої дільниці.

Яким чином поновлюються дані про виборців, які перебувають або проживають за кордоном?

Відомості про виборців, які проживають або перебувають за межами України, до органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України подають керівники закордонних дипломатичних установ України, а також Міністерство оборони України (стосовно виборців, які прибули до військової частини, дислокованої за межами України).

Такі відомості подаються щомісячно (а також напередодні складання попередніх та уточнених списків виборців), зокрема, на підставі даних консульського обліку.

Так, згідно з положеннями частини 9 статті 22 Закону України «Про Державний реєстр виборців» керівник закордонної дипломатичної установи України подає органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості (всього вісім форм відомостей) про:

  • громадян України, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;
  • осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;
  • осіб, громадянство України яких припинено протягом попереднього місяця;
  • громадян України-виборців, які протягом попереднього місяця стали на консульський облік на території відповідного консульського округу;
  • громадян України-виборців, які протягом попереднього місяця зняті з консульського обліку на території відповідного консульського округу;
  • громадян України, які протягом попереднього місяця змінили прізвище, ім'я, по батькові;
  • громадян України, які протягом попереднього місяця змінили дату або місце народження;
  • померлих виборців, стосовно яких протягом попереднього місяця на відповідній території компетентним органом відповідної держави видано свідоцтво про смерть або інший документ.

Форми подань з відомостями про виборців (осіб), на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Реєстру, встановлено постановою Центральної виборчої комісії.

Який порядок включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці виборця, який проживає чи перебуває за межами України?

У будь який зручний для себе час (у тому числі й під час виборчого процесу):

  • особисто подати до закордонної дипломатичної установи України заяву про включення до Державного реєстру виборців або зміну виборчої адреси (якщо його вже включено до Державного реєстру виборців);
  • звернутися особисто або надіслати документи поштою до відповідної закордонної дипломатичної установи України для постановки на консульський облік;

Безпосередньо під час виборчого процесу:

  • особисто подати у встановлені законодавством строки (не пізніш як за п’ять днів до дня голосування) до відповідної дільничної виборчої комісії закордонної виборчої дільниці заяву щодо неправильностей, у т.ч. невключення, у попередньому списку виборців;
  • особисто подати у встановлені законодавством строки (не пізніш як за п’ять днів до дня голосування) до органу ведення Державного реєстру виборців за своєю виборчою адресою в Україні або до відділу ведення та адміністрування Державного реєстру виборців Міністерства закордонних справ України заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Такий шлях включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці рекомендується у разі, якщо громадянин України перебуватиме на території іншої іноземної держави нетривалий період. Заяви про тимчасову зміну місця голосування виборця без зміни виборчої адреси закордонними дипломатичними установами України або дільничними виборчими комісіями закордонних виборчих дільниць не приймаються.

Звертаємо увагу, що законами України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» не передбачено можливості включення дільничною виборчою комісією закордонної виборчої дільниці громадян України до списку виборців на такій виборчій дільниці у день голосування.

Як проголосувати особі, яка проживає за кордоном, але не перебуває на консульському обліку?

Такому виборцю для включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці необхідно завчасно змінити свою виборчу адресу, особисто звернувшись з відповідною заявою до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування за межами України.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, в разі зміни його персональних даних, зокрема виборчої адреси, також може особисто звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі.

До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують ці зміни. Якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються.

Форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси, порядок звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни персональних даних.

Звертаємо увагу, що виборець, перебуваючи за кордоном, не може використати для відправки заяви про зміну виборчої адреси поштовий чи факсимільний зв’язок або електронну пошту, заяви подаються до закордонної дипломатичної установи України виключно особисто.

Чи можливо включитися до списку виборців у день голосування?

Ні, неможливо.

Законами України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» не передбачено можливості включення дільничною виборчою комісією закордонної виборчої дільниці громадян України до списку виборців на такій виборчій дільниці у день голосування.

Який порядок зміни виборчої адреси виборцю, який проживає чи перебуває за межами України?

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, в разі зміни його персональних даних, зокрема виборчої адреси, також може особисто звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі.

До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують ці зміни. Якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються.

Форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси, порядок звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни персональних даних».

Звертаємо увагу, що виборець, перебуваючи за кордоном, не може використати для відправки заяви про зміну виборчої адреси поштовий чи факсимільний зв’язок або електронну пошту, заяви подаються до закордонної дипломатичної установи України виключно особисто.

Чи можливо, перебуваючи за кордоном, використати поштовий чи факсимільний зв’язок, електронну пошту для відправки заяви про зміну виборчої адреси?

Ні, в разі зміни персональних даних виборця, зокрема виборчої адреси, виборець може особисто звернутися до відповідної закордонної дипломатичної установи України із заявою про внесення змін до його персональних даних у Державному реєстрі виборців.

Чи існує можливість перевірити зміст своїх персональних даних у Державному реєстрі виборців?

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати письмовий запит щодо змісту його персональних даних у Реєстрі до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

Крім того, дізнатися, чи включено виборця до Державного реєстру виборців, та перевірити, чи правильно вказано в Державному реєстрі виборців прізвище, ім’я, по батькові та виборчу адресу виборця можна за допомогою он-лайн сервісу «Особистий кабінет виборця» на веб-сторінці «Державний реєстр виборців». Для цього потрібно зареєструватися в «Особистому кабінеті виборця» і зробити відповідний запит. Орієнтовно протягом однієї доби виборець отримає відомості щодо своїх даних у Державному реєстрі виборців на електронну адресу, вказану при реєстрації.

Що робити особі, яку не включено до Державного реєстру виборців?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Державний реєстр виборців», особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України (дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном) за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, встановленою постановою Центральної виборчої комісії, із зазначенням відомостей про себе, наведених у статті 6 та пункті 1 частини першої статті 7 цього Закону.

Форма заяви виборця, який проживає чи перебуває за межами України, щодо зміни його виборчої адреси, порядок звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни персональних даних».

Працівник дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном під час приймання заяви особи щодо включення до Реєстру перевіряє зазначені в ній відомості щодо їх повноти та відповідності даним пред’явленого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Для виборця, який проживає чи перебуває за межами України, документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

До заяви додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Відповідна закордонна дипломатична установа України невідкладно передає заяву щодо включення особи до Реєстру до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.


Доступно про важливе у рубриці #КонсулДопомагає на сторінці МЗС України у Facebook

 

Пропонуємо ознайомится з низкою дописів щодо поширення питань консульської сфери, підготовлених Департментом консульської служби за принципом "Коротко.Просто.Зрозуміло".


Усі наявні дописи - за хештегом #КонсулДопомагає


Хочете легко знаходити ці та майбутні дописи? 

Просто додайте посилання на хештег до закладок у своєму браузері.








До компетенції консульського відділу Посольства України в Республіці Індонезія не належить:

Оформлення паспорта громадянина України та занесення будь-якої інформації до паспорта громадянина України (вклеювання фотокарток особам за досягненням ними 25-го та 45-го віку).

Уповноваженим органом із зазначених питань є Державна міграційна служба України. Для отримання більш детальної інформації просимо перейти за наступним інтернет-посиланням: http://dmsu.gov.ua/posluhy/pasport-gromadyanina-ukrajini .

До сфери компетенції консульської посадової особи не входить:

- оплата медичних та рахунків, виписаних лікарем, а також рахунків за проживання та розміщення;

- функції адвоката, юридичних консультантів, будь-яких інших правових послуг, туристичних агентів тощо;

- надання грошових позик та переказів коштів громадянам України;

- внесення застав або сплата штрафів за громадян України;

- створення перешкод судовому розгляду країни перебування або нехтування місцевим законодавством;

- втручання або посередництво у справах цивільного або комерційного характеру;

- надання юридичних консультацій або ініціювання судових процесів на вимогу громадян України;

- виступати поручителем або спонсором українців;

- забезпечення поселення, працевлаштування громадян України;

- надання послуг щодо отримання посвідки на проживання за кордоном громадян України чи іноземного громадянства;

- надання послуг перекладача, пересилання листів, телефонних, факсимільних та будь-яких інших особистих послуг.

У разі порушення законів країни перебування консул не може звільнити Вас від відповідальності. 

До компетенції консульського підрозділу Посольства також не належить продовження терміну перебування громадян України на території Республіки Індонезія після звершення дозволеного терміну перебування на території цих країн.



Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux