Портал в режимі тестування та наповнення
Картографічна пропаганда 6
Опубліковано 22 листопада 2014 року о 07:51

Історик Кирило Галушко підготував черговий випуск рубрики "Картографічна пропаганда" про те, як Україну позначали на мапах у ХІХ столітті

Україна чи Малоросія?

Протягом ХІХ ст. Україну на європейських мапах вже зображували зазвичай так, як це робилося у Росії: Санкт-Петербург мав серйозні картографічні служби і європейці використовували їх як основне джерело інформації про велику східну імперію. А Імперія писала на карті: «Малоросія». Європейські видавництва також це робили, але все одно, додавали ту назву, яка була звичною для їх власної традиції попередніх 200 років: «Україна». Або інколи писали «Україна» замість «Малоросії».

Наведемо два приклади. Французький «Універсальний атлас фізичний, історичний і політичний Дюфура» (Grand atlas universel, physique, historique et polotique de geographie ancienne et moderne. Dufour Adolphe Hippolite. Paris: Paulin et Le Chevalier, 1860. Париж, видання 1860, карти 1854–1860 рр.): на загально-географічній карті «Сучасна Європа. 1855» (карта 1) ми бачимо одночасно Україну та Малоросію (Petite Russie). Україна – по обидва береги Середнього Дніпра, Малоросія – лише на лівому березі Дніпра. Російська доктрина тут не дотримується цілком і накладається на усталену стару назву, яка походить ще від Гійома де Боплана та його карти України середини XVII ст. (про що ми вже писали у попередніх випусках). Тому спільний контур «України» і «Малоросії» не збігається з межами «Малоросії» за російськими адміністративними межами. Малоросія ніколи не була західніше Дніпра, бо однойменне генерал-губернаторство було на схід.

Це означає, що «Україна» для французьких картографів середини ХІХ ст. була чимось більшим, аніж «Малоросія». На цій карті, так само, як і протягом попередніх 200 років, показані окремі землі сучасної України: Волинь (Volynie), Поділля (Podolie), Галичина/Червона Русь (Russie Rouge). Але ще було спільної назви для усіх цих земель, де жив один народ.

Та може французи надто трималися традицій? Варто звернутися у цьому питанні ще й до німців. З середини ХІХ ст. найпопулярнішим німецьким навчальним географічним атласом став атлас Адольфа Штілера (Adolf Schtihler, 1775-1863), який з деякими уточненнями відтворювався у країнах германської культури ще протягом півстоліття. У ньому наявні ті ж самі відомості з Росії, що й у французьких картографів. Але й у ньому «Україна» більша за «Малоросію» (Kleine Russland). Можна показувати різні видання того ж атласу, але ми тут покажемо для прикладу перший естонський атлас 1859 р., повністю скопійований зі Штілера. Ми побачимо той самий контур, що й у француза Дюфура, але з єдиною назвою «Україна» (карта 2). Навряд, тодішні естонці взагалі мали якесь уявлення про Україну, але приємно, що ми потрапили у їхній перший атлас. В українців такого видання ще не буде дуже довго. Бо друк навчальних видань українською мовою у Російській імперії був заборонений. Освіта народною українською мовою була неможливою: українці-малороси, на відміну від естонців, були надто схожі на росіян, і тому мусили забути про свої відмінності.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux